UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравові аспекти функціонування Українсько-німецьких зв'язків.(реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1088
Скачало129
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правові аспекти функціонування українсько-німецьких зв’язків

 

Порівнюючи з іншими західними державами, Німеччина почала приділяти

Україні значно більше уваги ще тоді, коли на офіційному рівні про її

державну незалежність ще навіть не йшлося. Бонн був першою столицею

Заходу, яка відкрила Генеральне консульство своєї держави у Києві 1

серпня 1989 р. Після проголошення незалежності України Німеччина у числі

перших держав світу 26 грудня 1991 р. визнала нашу країну. Першим серед

зарубіжних керівників, які відвідали Україну з офіційним візитом, був

тогочасний віце-канцлер ФРН Г.-Д.Геншер. Дипломатичні відносини між

незалежною Україною та об’єднаною Німеччиною офіційно було встановлено

17 січня 1992 р. Послом у нашій країні був призначений відомий дипломат

граф Хеннеке фон Бассевітц, перший в Україні посол іноземної держави.

Його наступником на цьому посту пізніше став д-р А.Арно, а в березні

1996 р. послом у нашій країні був призначений Е.Гайкен, який перебуває

на цій посаді й по сьогодні. Таким чином, закладалася першооснова

співпраці, в якій була взаємозацікавленість.

 

Продовжуючи розвиток контактів по висхідній у квітні 1991 р. відбувся

офіційний візит Голови Верховної Ради України Л.М.Кравчука до ФРН, у

ході якого відбулися зустрічі з Федеральним канцлером Г.Колем та членами

Бундестагу. У грудні того ж року ФРН відвідав міністр закордонних справ

України А.Зленко. Ці перші контакти дали змогу з’ясувати вихідні моменти

співпраці й намітити перспективи.

 

Проте період 1991-1992 рр. не приніс бажаних результатів у сфері

формування договірної бази двосторонніх відносин. У лютому 1992 р.

відбувся перший закордонний візит новообраного Президента України

Л.М.Кравчука. Він був саме до ФРН. Під час зустрічей не було укладено

чинних угод, визначалися лише можливі напрями співпраці на майбутнє [5,

9]. Саме тоді об’єднана Німеччина разом з іншими країнами Заходу певний

час розглядала вирішення європейських проблем, а також формування

відносин з Україною та іншими країнами СНД через призму відносин з

Москвою. Україні також як новому суб’єкту міжнародних відносин

необхідний був час для визначення тенденцій у процесі державотворення та

напрацювання зовнішньополітичних пріоритетів.

 

Наприкінці 1992 р. урядові кола Німеччини остаточно визначилися у

помилковості щодо орієнтації виключно на Росію і підсумували, що

відносини з Україною необхідно розглядати як окремий і самостійний

напрям німецької зовнішньої політики. У Бонні розуміли, що без

суверенної України неможливо зберегти той стан речей, який склався в

Європі після об’єднання Німеччини, розпаду Організації Варшавського

Договору, а потім і СРСР. Враховуючи нові геополітичні реалії, урядові

кола обох держав прийшли до розуміння необхідності позитивних зрушень у

формуванні політико-правових засад двосторонніх відносин.

 

Аналізуючи період кінця 1992 – початок 1993 рр., можемо констатувати

конструктивність і більш повне врахування інтересів обох держав у їх

відносинах. Для розвитку економічного співробітництва з Україною з 1992

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ