UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПринципи судочинства військової демократії в Запорізькій Січі (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1519
Скачало210
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ПРИНЦИПИ СУДОЧИНСТВА

 

ВІЙСЬКОВОЇ ДЕМОКРАТІЇ

 

В ЗАПОРІЗЬКІЙ СІЧІ

 

       Досить тривалий час про елементи української державності

історичного періоду, коли Україна ще не увійшла до складу Російської

імперії, не згадувалося взагалі. Пов'язувалося це з "особливостями"

національної політики як царської Росії, так і Росії більшовицької.

Неможливо взагалі вести мову про державу, якщо вона не має власної

історії. Довести, що Україна була без минулого, намагалися російські

націоналісти і червонобантові інтернаціоналісти.

 

       На щастя, час зберіг фактичні свідчення самостійного існування

української державності. Деякі з них висвітлюють життєдіяльність і

державний устрій такого феномену, як військова демократія Запорозької

Січі. Саме ці документи дозволяють стверджувати: Запорозька Січ - не

військове поселення "солдатів удачі", позбавлених будь-яких елементів

організації, а реальне спільнота, наділена всіма необхідними атрибутами

державного устрою (органами виконавчої і судової влади, армією,

правовими інститутами, власним прапором, гімном тощо).

 

       Спробуємо розглянути принципи судочинства, як складову судової

системи Січі - держави запорозьких козаків.

 

       Велика кількість джерел, у т.ч. й "Інструкція судам" гетьмана Д.

Апостола, свідчить, що судові органи в Україні XVII-XVIII ст. (зокрема,

Запорозької Січі) були колегіальними. До складу суду входила "деяка

кількість чесних персон". Судді зазвичай обиралися населенням

безпосередньо на радах чи призначалися вищою владною структурою.

Вважалося за правильне, що обраний суддя має бути "людиною гідною,

заслуженою, непідозріливою, совісною, грамотною, в правах винахідливою,

із законного подружнього народження, чесного поводження, в словах і

справах постійною, не молодшою 25 і не старшою 75 років" .

 

       Обраний суддя складав присягу на вірність службі й суду, клявся

розглядати справи по суті без будь-якого упередження, не допускаючи

тяганини та "сприятельства", не ухиляючися від служби, керуючися

законом, а якщо "право мовчало", тобто не регулювало конкретних

відносин, - "совістю, прикладом інших прав християнських і прецедентом"

. У спірних випадках він повинен був віддавати перевагу нормам з

м'якшими санкціями. Суддя обирався для здійснення правосуддя на певній

території, і тому його компетенція поширювалась лише на цей регіон, за

винятком випадків, коли інші особи, за власною ініціативою, зверталися

до даного суду з проханням розглянути їхню справу.

 

       Під час судового засідання й ухвалення вироку у відповідному

приміщенні мав бути порядок. "Ніхто не мав права до судової хати, не

доповідаючи, вперто тиснутися" . На судовому засіданні обов'язково мав

бути присутній судовий писар, який обирався на тих самих засадах, що й

суддя. Він вів справи судової канцелярії, збирав докази про винуватість

чи невинуватість кожної із позовних сторін, в т.ч. й злочинця, вів

судовий реєстр, писав вироки суду.

 

       "Розглядати справу без тяганини" , означало, насамперед -

розглядати її в порядку надходження до суду (за винятком особливо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ