UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПорівняльний метод у міжнародному праві
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2191
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ПОРІВНЯЛЬНИЙ МЕТОД У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

 

1. Історія розвитку порівняльного методу

 

Для вирішення спірного питання у міжнародному приватному праві

використовують зіставлення та вибір норм права. Тому порівняльне

правознавство (компаративістика), яке застосовує таке зіставлення й

вибір норм, і міжнародне приватне право мають багато спільних рис,

оскільки вони не обмежені однією національно-правовою системою, а

використовують право іноземних держав. На цьому базується ідея створення

особливого "порівняльного міжнародного приватного права", запропонована

угорським вченим Ф. Мадлом.

 

Порівняльний метод, як особливий спеціально-науковий метод дослідження,

застосовується поряд з іншими методами та способами наукового пізнання у

міжнародному приватному праві й полягає у знаходженні рис, які

характеризують схожість та відмінність певних правових явищ. Він має як

науково-теоретичне, так і практичне значення. Вивчення права як

соціального явища, в усій його багатоманітності та складності, неможливе

без широкого й систематизованого порівняльного аналізу правових систем,

які існували та існують на земній кулі.

 

Дотепер залишається спірним питання про те, коли ж виникло порівняльне

правознавство. Можливо, що його виникнення сягає епохи Арістотеля й

Платона. В англійській літературі зазначається, що засновником

порівняльного правознавства був Бекон, у французькій — Монтеск'є, у

німецькій — Лейбніц. Порівняльний метод дедалі частіше застосовувався, у

XV ст., коли відбувалося піднесення розвитку правничої науки (Менсфілд,

Віко, Ансельм, Фейербах, Гегель, а згодом Колер, Саммер, Мейн, Кловіс,

Ієрінг та ін.).

 

Засновником сучасного порівняльного права вважається Р. Саллейль.

Водночас можна стверджувати, що до XIX ст. порівняльний метод у праві

застосовувався лише в окремих випадках. З XIX ст. він використовується

постійно. Відтоді вирізняють три періоди в його розвитку та

використанні,

 

кожен з яких охоплює по півсторіччя (Р. Давид, Ф. Малорі та ін.).

Прийнято вважати, що офіційне визнання існування порівняльного права й

порівняльного методу в праві сталося 1869 p., коли в Парижі було

засновано Товариство порівняльного законодавства. Проте й ця дата є

спірною. На початку XX ст. цей метод часто заперечувався засновниками та

прихильниками соціалістичної концепції права, хоч інтерес до історичного

вивчення права, що передбачав застосування порівняльного методу, все ж

залишився. Так, цей метод використовували П. І. Стучка, Е. Пашуканіс,

інші правники. Із 60-рр. XX століття починається більш активне

застосування вказаного методу наукового дослідження вченими країн

Східної Європи. Цей період називають ренесансом порівняльних досліджень.

До його результатів належить, зокрема, монографія А. О. Тілле

"Соціалістичне порівняльне правознавство"1.

 

У доктрині радянського періоду порівняльний метод найчастіше

застосовувався в міжнародному приватному праві. Ця галузь науки своїм

походженням і розвитком зобов'язана саме порівняльному правознавству.

Визнано, що фундаментальний курс Л. А. Лунца з міжнародного приватного

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ