.

Порядок реалізації спадкових прав

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
598 4961
Скачать документ

Порядок реалізації спадкових прав

Прийняття спадщини. Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за
законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно
переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо
прийняття спадщини. Прийняття Спадщини — це не обов’язок спадкоємців, а
їх право. Якщо спадкоємець виявив згоду прийняти спадщину, вона
визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548 ЦК
України).

Для того щоб прийняти спадщину, спадкоємець повинен подати заяву до
нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини щодо її прийняття або
фактично вступити в управління чи володіння спадковим майном.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового
майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину,
повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини
(ст.549 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подасть заяви до нотаріальної
контори щодо прийняття спадщини або фактично не вступить в управління чи
володіння спадковим майном, вважається, що даний спадкоємець не прийняв
спадщини, і його частка переходить до інших спадкоємців, які
закликаються до спадкування.

Якщо всі спадкоємці не прийняли спадщини або не закликаються до
спадкування, майно за правом спадкування переходить у власність держави.

Іноді спадкоємець внаслідок певних об’єктивних обставин не має змоги
протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подати заяву до
нотаріального органу щодо прийняття спадщини чи вступити в управління чи
володіння спадковим майном. Оскільки такий спадкоємець пропустив строк
для прийняття спадщини, він не має права вимагати від нотаріуса видачі
нему свідоцтва про спадкування. Свої інтереси цей спадкоємець має
можливість захистити через суд за місцем відкриття спадщини.

Якщо пропуск шестимісячного строку на прийняття спадщини стався з
поважних причин (тривале відрядження, тривала хвороба тощо), суд може
продовжити цей строк.

У випадку винесення судом рішення щодо продовження строку на прийняття
спадщини вважається, що спадкоємець прийняв її. В цьому разі не треба
звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до
держави, спадкоємцеві, який пропустив зазначений строк, передається лише
те з належного йому майна, що збереглося в натурі, а також гроші,
виручені від реалізації решти належного йому майна (ст.550 ЦК України).

Спадщина може бути прийнята після закінчення шестимісячного строку і без
звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які
прийняли спадщину.

Відмова вад спадщини. Як уже зазначалося, внаслідок відкриття спадщини у
спадкоємців виникає право, а не обов’язок прийняти її. Тому спадкоємець
може відмовитись від прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не вчинив
жодної з дій, передбачених статтею 549 ЦК України, дій, що свідчать про
прийняття спадщини, вважається, що він відмовився від спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитись від спадщини і
шляхом подачі про це заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття
спадщини. Таку заяву спадкоємець може подати протягом шестимісячного
строку з дня відкриття спадщини (ст.553 ЦК України). Разом з тим у
законі передбачається можливість відмовитись від спадщини (також
протягом шести місяців з дня її відкриття) на користь кого-небудь з
інших спадкоємців, закликаних до спадкування за законом чи за заповітом,
а також на користь держави, окремих державних, кооперативних або
громадських організацій.

Якщо спадкоємець за законом або заповітом відмовиться від спадщини, не
зазначивши, на чию користь зроблена ця відмова (або відмовиться на
користь осіб, не згаданих у першій частині ст.553 ЦК України), його
частка переходить до спадкоємців За законом та розподіляється між ними в
рівних частках. Те саме правило застосовується і до випадків, коли
спадкоємець позбавлений спадкодавцем права спадкування.

Якщо все майно спадкодавець заповідає призначеним ним спадкоємцям,
частка спадкоємця, що відпав, переходить до інших спадкоємців за
заповітом і розподіляється між ними в рівних частках.

Наприклад, якщо заповідач у заповіті зазначить, що предмети домашньої
обстановки та вжитку він заповідає дочці, а автомашину — сину, то в разі
відмови сина від прийняття спадщини автомашина перейде до спадкоємців за
законом (у тому числі й до дочки), що випливає з аналізу статей 554 і
537 ЦК України.

Коли ж заповідач залишив би все своє майно дочці та сину, то в разі
відмови сина від прийняття спадщини його частка перейшла б до дочки,
інші ж спадкоємці за законом не були б у цьому випадку закликані до
спадкування (звичайно, коли ніхто з них не має права на обов’язкову
частку в спадщині).

Перехід права на прийняття спадщини. Перехід права на прийняття спадщини
до спадкоємців особи, яка мала це право, називається спадковою
трансмісією. Спадкова трансмісія має місце, коли спадкоємець, закликаний
до спадкування за законом або за заповітом, помре після відкриття
спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк. Отже, якщо
спадкоємець помре після смерті спадкодавця, але до закінчення
шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, належне
йому (спадкоємцю) право на спадщину разом з іншими його правами і
обов’язками переходить до його спадкоємців.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020