UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння. Юридична і фактична помилки та їх значення (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1101
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.

 

Мета злочину – це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння,

досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних

злочинів, що вчиняються з прямим умислом. Визначити, які конкретні

злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання,

можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявлені

його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує

серйозні помилки щодо кваліфікації злочину. Мета – обов‘язкова ознака

складу злочину лише тоді, коли вона прямо передбачена у диспозиції

кримінального закону, і таким чином є обов‘язковою (конструктивною)

ознакою складу злочину. Це означає, що відповідальність за законом

настає лише за такі дії, які вчиняються з вказаною метою. Напр., за

ст.59 посягання на життя представника іноземної держави визнається

злочином проти держави, коли воно вчинене з метою спричинити міжнародні

ускладнення. Склад злочину “розбій” буде таким лише у випадку, коли

напад на потерпілого вчинено з метою заволодіти чужим майном (ст.86 та

142). В окремих складах злочинів мета вказана як ознака, що надає такому

злочину кваліфікованого виду. Напр., умисне вбивство, вчинене з метою

приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п.”ж” ст.93),

віднесено в законі до умисного вбивства при обтяжуючих обставинах. Деякі

навмисні злочини, відповідно до своєї законодавчої конструкції, можуть

бути вчинені лише за наявності спеціальної мети. Напр., розкрадання

чужого майна (ст.81-86-2, 140-144) вчиняється з метою обернення також

майна на свою або іншої особи користь.

 

Юридична і фактична помилки та їх значення.

 

Помилка в кримінальному праві – це неправильне (хибне) уявлення особи

про юридичне значення та фактичний зміст свого діяння, його наслідків та

інших обставин, що передбачені як обов‘язкові ознаки (елементи) у

відповідному складі злочину. Юридична помилка – хибне уявлення щодо: см.

схему. Кримінальна відповідальність не настає, якщо особа помилково

вважала, що вона вчинила злочинне діяння, в той час як кримінальний

закон таке діяння не вважає злочином, та навпаки. Коли особа допустила

помилку щодо кваліфікації вчиненого злочину (напр., вважала, що вчинила

крадіжку, а то був грабіж), вона буде відповідати за фактично вчинений

злочин. Помилка особи щодо виду і розміру покарання за вчинений злочин

не має значення для визначення судом конкретного виду і розміру

покарання, не впливає на вину і відповідальність. Фактична помилка

(невірне уявлення особи про характер або фактичні наслідки своєї

діяльності) на відміну від юридичної охоплює не вісь склад злочину, а

лише його окремі елементи (об‘єкт, об‘єктивну сторону) або кваліфікуючі

ознаки. Помилка щодо об‘єкта – хибне розуміння виду, характеру

соціальних цінностей, на які особа посягає, впливає на кваліфікацію

вчиненого злочину у разі юридичної неоднорідності об‘єктів злочину

залежно від спрямованості умислу (викрадене приватне майно при бажанні

заволодіти державним тощо). Помилка щодо дій або інших фактичних

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ