UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпеціальний суб‘єкт та його види. Суб‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки) (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4246
Скачало345
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Спеціальний суб‘єкт та його види.

 

Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за

таких умов: 1) досягнення до моменту вчинення злочину встановленого

кримінальним законом віку; 2) осудності. В КК передбачаються додаткові

умови: громадянство, посадове становище, виконання професійних або

спеціальних функцій тощо. Напр.: суб‘єктом злочину одержання хабара

(ст.168) може бути лише посадова особа; суб‘єктом військових злочинів

може бути лише військовослужбовець; суб‘єктом державної зради (ст.56)

може бути лише громадянин України; суб‘єктом порушення вимог

законодавства про охорону праці (ст.135) може бути лише особа, на яку

були покладені обов‘язки щодо відповідальності за дотримання правил

техніки безпеки на виробництві. У теорії кримінального права особу зі

спеціальними ознаками суб‘єкта, передбаченими у конкретній

кримінально-правовій нормі, прийнято називати спеціальним суб‘єктом, на

відміну від поняття “загальний суб‘єкт”, для якого характерними ознаками

завжди є осудність і певний вік.

 

Суб‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).

 

Суб‘єктивна сторона складу злочину – це процес мислення, бажання і волі

людини, в якому відображуються її об‘єктивна поведінка та інші зовнішні

обставини, пов‘язані з вчиненням злочину. Суб‘єктивна сторона складу

злочину завжди знаходить свій вияв у певному зовнішньому протиправному

діянні. Тобто, в об‘єктивних ознаках злочину знаходять свій вияв мотив,

мета, і, в кінцевому підсумку, волевиявлення особи. схематично цей

процес виглядає так: залежно від тієї або іншої потреби людини у неї

виникає і фактор певної поведінки – мотив; характер і зміст мотиву

породжує мету; мета веде до формування волі людини; воля знаходить свій

вияв у конкретному діянні. Суб‘єктивна сторона складу злочину – це

внутрішня сутність діяння; це ті внутрішні процеси, які відбуваються у

психиці осудної особи під час вчинення нею передбаченого законом

суспільно небезпечного діяння. Характерними ознаками (елементами)

суб‘єктивної сторони злочину є вина, мотив та мета вчинення злочину.

Тоді для кваліфікації того чи іншого злочину виняткове значення має

встановлення зв‘язку зовнішнього прояву поведінки людини з її психічним

станом. Почуття, мислення, наміри, мета та воля – це внутрішній,

духовний світ людини, її сутність. Усі вони своїй єдності та

взаємозв‘язку створюють психіку людини, її пізнання. Це дає змогу людині

сприймати і розуміти зовнішній світ, особисті блага і поведінку інших

людей, діяльність колективу, суспільства і держави, ставити мету,

формувати свою волю і діяти відповідним чином не лише при вчиненні, як

правило, правомірних дій, але і при вчиненні суспільно небезпечних

діянь. У кримінальному праві враховуються не всі ознаки психіки людини,

а в основному, інтелектуальна і вольова, які використовуються при

визначенні форм вини – умислу і необережності. Водночас кримінальний

закон в окремих випадках вказує на особливий емоційний стан людини як

ознаку суб‘єктивної сторони складу злочину. Напр., умисне вбивство,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ