UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура і організація урядів(реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2380
Скачало253
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Структура і організація урядів

 

У конституційній практиці використовуються дві основні моделі структури

урядів.

 

У багатьох країнах до складу уряду входять усі політичні керівники

міністерств і відомств із загальнонаціональною компетенцією. У

сукупності вони і становлять уряд. Це зумовлює досить велику чисельність

уряду, що іноді знижує ефективність його роботи. Тому в деяких країнах,

де прийнято таку модель, у структурі уряду утворюють вужчу колегію. До

неї звичайно входять глава уряду, його заступники, авторитетні міністри.

Прикладом може бути Італія, у ст. 95 Конституції якої припускається

утворення в межах уряду (ради міністрів) його президії.

 

В англомовних та в цілому ряді інших країн до складу кабінету входять не

всі політичні керівники міністерств та відомств, а лише ті, хто очолює

найважливіші з них. Уряду в широкому розумінні цього слова тут просто не

існує. Тому поняття уряду і кабінету збігаються. Члени кабінету майже

нічим не відрізняються від міністрів, які не мають такого статусу, проте

реальні їхні повноваження у вирішенні питань урядової політики суттєво

різняться. У США до складу кабінету входять усі особи, які очолюють

міністерства. Це не означає, що він є осередком усієї відповідної

діяльності. Значна частина функцій у сфері виконавчої влади реалізується

іншими органами, керівники яких не входять до складу кабінету. Між

кабінетом і такими органами не існує формальних зв'язків, і всі вони

діють на основі повноважень, делегованих президентом.

 

Основною діючою особою уряду, формальним і неформальним центром є його

глава — прем'єр-міністр (канцлер, голова). У президентських республіках,

як зазначалося, систему виконавчої влади очолює президент, а посада

прем'єр-міністра відсутня. У країнах із змішаною республіканською формою

правління в силу дуалізму виконавчої влади роль центру урядової

організації і діяльності розподіляється між главою уряду і президентом.

Характер цього розподілу визначається конституційною нормою і

державно-політичною практикою кожної конкретної країни. При цьому

головні урядові повноваження можуть бути сконцентровані або у

президента, або у прем'єр-міністра.

 

У Франції встановлена основним законом організація виконавчої влади і

існуюча практика зумовили перетворення президента на реального главу

уряду. Положення ст. 5 Конституції про те, що президент стежить за

виконанням конституції і забезпечує своїм арбітражем нормальне

функціонування державних органів, формально не визначає його керівної

ролі в системі виконавчої влади. Навпаки, згідно зі ст. 21, цю роль

виконує прем'єр-міністр. Але конституційне положення щодо надання главі

держави права арбітражу дозволяє йому піднестися над всіма іншими

державними органами і силою свого авторитету впливати на розподіл

владних повноважень у державному механізмі.

 

До цього слід додати, що офіційні засідання уряду Франції звичайно

проходять під головуванням президента. За його дорученням на них може

головувати прем'єр-міністр. На засідання ради міністрів виносять

найважливіші питання, ведеться спеціальний протокол, а по закінченні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ