UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФорма державного устрою(реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5436
Скачало702
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Форма державного устрою

 

Форма державного устрою — це спосіб організації державної влади, який

визначається характером взаємовідносин держави як цілого і її складових

частин. Свій вияв форма державного устрою знаходить в особливостях

політико-територіальної організації (устрою) держави та її

адміністративно-територіального устрою. В теорії і практиці сучасного

конституціоналізму відомо дві форми державного устрою — федеративна та

унітарна.

 

Федерація — це держава, територія якої складається з територій її членів

— суб'єктів (державних утворень). Федеративні держави звичайно

кваліфікують як складні. Нині їх налічується близько 20. Протягом

останніх десятиліть від федеративної форми з різних причин відмовилися

Індонезія, Камерун, Лівія та деякі інші країни, що розвиваються. В

Європі на початку 90-х років XX ст. самоліквідувалася така федерація, як

Чехо-Словаччина. Водночас на засадах федералізму відбувалося

реформування державного устрою такої країни, як Бельгія.

 

Існуючі федерації різняться за багатьма характеристиками, що не заважає

виявленню загальних ознак цієї форми державного устрою. Як зазначалося,

територія федеративної держави розглядається як сукупність територій

суб'єктів федерації — штатів (Австралія, Бразилія, Венесуела, Індія,

Малайзія, Мексика, Нігерія, США), провінцій (Аргентина, Канада,

Пакистан), земель (Австрія, ФРН), республік (Росія, Югославія), кантонів

(Швейцарія) тощо.

 

Серед зазначених держав слід виділити так звані асиметричні федерації.

Прикладом такої федерації може бути Росія, в якій, крім республік, до

суб'єктів федерації віднесені за Конституцією 1993 p. краї, області,

міста федерального значення (Москва і Санкт-Петербург), а також

автономна область і автономні округи. І хоч усі названі суб'єкти

визнаються рівноправними, статус республік визначається федеральною

конституцією і конституціями самих республік, а статус інших суб'єктів —

федеральною конституцією і статутами цих суб'єктів, прийнятими

відповідними законодавчими (представницькими) органами. До цього слід

додати, що деякі суб'єкти російської федерації входять до складу інших,

наприклад, автономні округи у складі країв і областей.

 

Проте всі суб'єкти федерацій мають однаковий юридичний титул: з позицій

визначення їх політико-правового статусу вони є державними утвореннями.

Державні утворення не є державами, хоча нерідко наділені багатьма

відповідними ознаками, крім державного суверенітету. Іншими словами,

державні утворення не можуть здійснювати самостійну внутрішню (з

багатьох питань) і зовнішню політику. З цим пов'язане і те, що за

суб'єктами федерацій не визнається право виходу — так зване право

сецесії.

 

Зміст політико-правового статусу державних утворень виявляється також у

тому, що суб'єкти багатьох федерацій наділені установчою владою, тобто

можуть приймати власні конституції, які повинні відповідати федеральним

основним законам. Водночас загальною рисою є наявність у кожного

суб'єкта власної системи органів влади, зокрема законодавчих, виконавчих

і судових органів. Прийнято навіть виділяти вищі органи суб'єктів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ