UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГрафічно-стилістична мова стародруків XVI – XVIII ст.(реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4415
Скачало246
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Р Е Ф Е Р А Т

 

Пошукова робота

 

ТЕМА: Графічно-стилістична мова

 

стародруків XVI – XVIII ст.

 

Українська книжкова гравюра 16-18 ст. віддавна привертала увагу

дослідників.

 

Не згасає інтерес до неї і в наші дні – як у вчених, так і в широкого

кола шанувальників давньої культури.

 

Приклад сміливого, творчо активного освоєння захїдного мистецтва показав

Іван Федоров. Прототипами деяких його фігурних і орнаментальних прикрас

стали гравюри західноєвропейських митців Ергарда Шена, Ганса Зеебальда

Бехама, А. Альдегревера та інших. До західних взірців зверталися також

майстри із Стрятина, Крилоса, Києво-Печерської лаври, відомі видавці

Спиридон Соболь, Михайло Сльозка, Кирило Ставровецький, цілий ряд

граверів 17-18 ст. Творче засвоєння кращих здобутків західного мистецтва

не нівелювало національного обличчя української книги і її оздоблення,

навпаки, відчутно збагачувало арсенал зображувальних засобів,

підсилювало, відтіняло її самобутню своєрідність.

 

Щедрими на несподівані відкриття виявились подальші дослідження

характерного явища стародрукованого мистецтва -–міграції гравірованих

дощок, кліше. Зужиті дошки з книжковими ілюстраціями не вилучалися з

арсеналу друкарських матеріалів. Їх берегли, ремонтували, реставрували і

використовували знову й знову. Вони переходили з книги в книгу, від

одного друкаря до іншого, з друкарні в друкарню, нерідко потрапляли і за

межі України. Уважне вивчення цього феномена нашої давньої книги,

започатковане М. О. Макаренком і А. С. Зьорновою, дало змогу зробити

низку важливих спостережень, уточнити датування друків, гравюр, точніше

визначити, коли й де працював той чи інший гравер.

 

Раніше вважалось, що в українському друкарстві гравюра на металі –

мідьорит і офорт – з”явилися тільки в другій половині 17 ст. Таке пізнє

засвоєння нової гравірувальної техніки, яка в порівнянні з гравюрою на

дереві (ксилографією) давала ширші зображувальні можливості, викликало

здивування. Адже мідьорит уже з 15 ст. був відомий у західній книзі, на

початку 17 ст. з”явився в білорусько-литовському друкарстві, яке

розвивалося приблизно в однакових з Україною умовах. Енергійні пошуки в

цьому напрямку увінчалися успіхом. Ще Іван Федоров, як виявилося,

клопотався про оздоблення свого витвору – острозької Біблії – гравюрами,

відбитими із різьблених металевих форм, але з якихось поки що не

з”ясованих причин не зміг здійснити свого задуму. Це зробили невдовзі

інші друкарі – його послідовники. Використання мідьоритів тепер

зафіксовано в кількох львівських латиномовних виданнях першої половини

17 ст., починаючи з 1615 року, і в київських – кириличному 1628-го й

латиномовних 1641-го та 1645 рр. Ось чому серед українських граверів

другої половини 17 ст. виросли такі видатні майстри гравюри на металі,

як Леонтій і Олександр Тарасевичі, Іван Щирський, Лаврентій Крщонович,

Никодим Зубрицький, а згодом – Данило Галяховський, Іван Мигура, Оверкій

Козачківський, Григорій Левицький, які зажили всеєвропейської слави.

 

Розвиваючи традиції митців книжкової мініатюри, майстри українських

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ