UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапозичена лексика в давньоруській мові (на матеріалі "Слова о полку Ігоревім")
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3137
Скачало250
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Запозичена лексика в давньоруській мові

 

(на матеріалі “Слова о полку Ігоревім”)

 

До актуальних проблем слов’янського мовознавства належать питання,

пов’язані з розвитком східнослов’янських мов, оскільки діахронічне

дослідження мови не тільки розширює лінгвістичний кругозір, вчить

розумінню мови давніх пам’яток, але й дає багатий матеріал для пізнання

історії народу в цілому.

 

Особливий інтерес як об’єкт наукового студіювання викликають писемні

джерела старокиївської доби. До нашого часу не дійшло жодної пам’ятки

давньоруської епохи, яка за своїми художніми особливостями дорівнювала б

“Слову о полку Ігоревім”. Словниковий склад давньоруської мови

формувався протягом кількох історичних епох. Ця мова мала різноманітні

контакти з сусідніми мовами, внаслідок чого ввібрала в себе іномовні

елементи. Тому в лексиці “Слова” представлені гетерогенні за своїми

генетичними характеристиками лексичні одиниці. Проте є очевидним, що

запозичена лексика не переважила питомих словесних одиниць цієї

пам’ятки, тому “Слово” виразно зберігає не лише свою ідейно-тематичну,

але й мовну самобутність.

 

Мова пам’ятки східнослов’янська у своїй основі, це – “народно-поетична

стихія і живе усне східнослов’янське мовлення” [3, 22]. Така оцінка

стосується і питомої слов’янської лексики, і тюркізмів, які проникали

через половецьку й огузьку мови кочівників. Це стосується й самого стилю

“Слова”, його образів, епітетів, порівнянь, метафор, аналоги яких можна

знайти у фольклорі деяких тюркських народів.

 

Дослідники єдині у кваліфікації тюркізмів “Слова” як одиниць, що

стосуються домонгольського періоду, а своїми фонетичними

характеристиками, фонетичним оформленням – до огузо-кипчацького типу з

деякими наслідками булгарської фонетики, що пояснюється послідовними

хвилями міграції тюркських народів до Східної Європи.

 

Наше дослідження побудоване за тематичним принципом, який активно

використовують сучасні лексикологи та ономасіологи. Теоретичне

обґрунтування вивчення лексики за тематичними принципами репрезентоване

роботами Ф.П.Філіна, В.І.Кодухова, М.О.Баскакова, Ф.П.Сорокалєтова,

В.М.Русанівського, В.В.Німчука, В.А.Передрієнка, І.П.Чепіги та ін. Так,

Ф.П.Сорокалєтов пише з цього приводу: “Вивчення лексики за тематичними

групами дозволяє з достатньою повнотою виявити зв’язки і відношення між

позначуваним і тим, що позначає, встановити об’єм знань і, нарешті,

окреслити значення і коло лексико-фразеологічних значень слів” [8, 21].

 

Серед неслов’янських запозичень “Слова о полку Ігоревім” можна виділити

для дослідження такі тематичні групи слів: 1) військова термінологія; 2)

соціальна термінологія; 3) побутова лексика; 4) лексика на позначення

особливостей ландшафту, тварин, рослин; 5) міфологічні та етнічні імена;

6) власні назви. В нашій роботі проаналізовані перші дві групи

запозичених слів, оскільки їх позамовні зв’язки по-різному

актуалізувалися в різні періоди розвитку суспільства і їх студіювання

особливо цікаве для пізнання історії східнослов’янських народів.

 

У групу неслов’янських запозичень, пов’язаних з військовою справою,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ