UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема української мови - суржик (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5298
Скачало730
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - СУРЖИК

 

Для більшості націй Європи літературна мова тією чи іншою мірою

віддалена від реальної мовної практики. На регіональні особливості

накладаються ще й жаргони різних суспільних прошарків і соціальних груп.

Широко побутує явище диглосії – використання тим самим мовцем залежно

від ситуації різних мов чи діалектів. Скажімо, “для хатнього вжитку”

може використовуватися певна регіональна говірка чи мова, яку на роботі,

в діловому мовленні, під час офіційного спілкування заступає офіційна

мова певної держави.

 

На Україні так само є різні діалектні групи (здебільшого вони

поділяються на північні і південні, з парехідною смугою та поділом

південних на східні та західні). Витворила українська мова й суто

професійні жаргони (найцікавіші – “лебійська мова” сліпих лірників та

макаронічна мова спудеїв, увічнена Котляревським в “Енеїді”). Але, як

свідчить сама етимологія слова (за Б. Грінченком, суржик – “смешанный

зерновой хлеб или мука из него, напр. пшеница с рожью, рожь с ячменем,

ячмень с овсом и пр.”, а також – “человек смешанной расы”: “се суржик –

батько був циган, а мати дівка з нашого села”), явище суржика має

причиною не діалектні чи фахові відмінності. За умов бездержавності,

коли вищі верстви українського суспільства були майже виключно

російсько- (на Галичині польсько-) мовними, коли українська мова була

обмежена лише селянським побутом, а вся інша фахова термінологія

(церковна, правнича, лікарська, трохи згодом – фабрична тощо) існувала

виключно в чужомовних варіантах, українець, вийшовши поза своє обійстя,

по-перше, мусив прилаштовуватися до “панської” мови (типова диглосія);

по-друге, через свою неписьменність неминуче мішав елементи обох мов,

рідної і “панської”. Як наслідок, слово “суржик” набуло третього,

основного для нас сьогодні значення: “елементи двох або кількох мов,

об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови, нечиста мова”

[Словник української мови, с.854].

 

Реальну мовну ситуацію підполтавського села початку минулого століття

добре відбиває невмируща “Наталка”. Ті герої Котляревського, чий світ

все ще обмежений патріархальним життям дідів і прадідів (навіть Петро,

побувавши в мандрах, не виходив поза межі цього світу), розмовляють

виключно органічною народною мовою, що збереглася в недоторканності ще

від часів Гетьманщини. Єдиний виняток – возний Тетерваковський. Він –

також продукт тієї ж Гетьманщини з її традиційним судочинством (“когда б

я іміл… столько язиков, сколько артикулов в Статуті ілі сколько зап’ятих

в Магдебурзьком праві”). Але імперська мова вже тяжіє над

адміністративними установами губернської Полтави – і Тетерваковський

єдиний серед героїв п’єси говорить соковитим канцеляритним суржиком

(“письменство не єсть преткновеніє ілі поміха ко вступленію в законний

брак”, “по благості Всевишнього єсмь чоловік, а по милості дворян –

возний, і живу хоть не так, як люди, а хоть побіля людей”, “твой

прідвіщаєть зрак мні жизнь дражайшу, для чувств сладчайшу, как з медом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ