UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми двомовності в Україні. Суржик (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6850
Скачало709
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Проблеми двомовності. Суржик

 

 

А як же «суржик», де він, цей милий покруч, химерний мішанець,

кровозмісне дитя білінгвізму?

 

Юрій Андрухович

 

Можливо, справжнє полювання на суржик тільки починається.

 

Тарас Кознарський

 

 Про суржик сказано й написано багато. Щоправда, не так багато, щоб

віднайти серед опублікованого солідну розвідку чи розділ монографії, але

й не так мало, щоб не спробувати узагальнити й типологізувати доволі

строкаті думки й судження. Рамки лінгвістичного контексту для цього

феномена, схоже, завузькі, й він стає черговим міфом національного етно-

та мовобуття. Навряд чи знайдеться в українській філологічній і

культурній комунікації термін, що викликав би стільки емоцій та оцінок,

різнотипних метамовних рефлексій, таку кількість наївно-лінгвістичних

рецепцій, навіть побіжний огляд яких дає змогу окреслити

лінгвосоціокультурну парадигму знань про суржик. Метамовна та оцінкова

рефлексії настільки значущі для суржику, що саме вони, а не досить

аморфна й розмита власне лінгвальна сутність визначають його існування

як поняття: у спеціальних текстах це слово часто береться у лапки, наче

щойно винайдена метафора, хоча довідкові видання наводять його як

мовознавчий термін. Складається враження, що ті лапки потрібні авторові,

щоб дистанціюватися від «нечистої мови», а тимчасом їхня присутність

розмиває зміст поняття ще більше.

 

Образна мотивація цього лінгвістичного терміна доволі прозора та

прозаїчна: суржик — суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й

вівса тощо; борошно з такої суміші; елементи двох або кількох мов,

об’єднані штучно. Така ж змістово безбарвна мотивація суржикової

посестри — білоруської трасянки: «суміш сіна з соломою для годування

худоби».

 

 Проте зовсім не зерново-борошняний фактор визначив біографію цього

слова-поняття, а людський. Він перебуває на периферії й негайно при

вимовлянні слова вголос у свідомості не спливає, але відзначений у

Бориса Грінченка: «Человек смешанной расы. Се суржик: батько був циган,

а мати дівка з нашого села». Так, саме антропоморфна семантика дала

відчутний імпульс для метафоричних парадигм і оцінок, що в той чи інший

спосіб здатні модифікувати поняття «нечиста мова». Існування в Україні

прізвища Суржик (потомок шлюбу представників різних рас) — переконливе

свідчення стійкості людського, а отже емоційного фактора в побутуванні

слова.

 

Образний перифраз «кровозмісне дитя білінгвізму» органічно вписується у

антропоморфний портрет, додає до нього ще один штрих: кровозмішання від

шлюбу близьких родичів — української та російської мов. Вислів,

поставлений епіграфом до цієї статті, узято з україномовного оригіналу

Андруховичевої відповіді на анкету про проблеми двомовності. Анкетування

проводив російськомовний журнал, отож, публікуючи текст, редакція

переклала його, й замість «милого покруча» з’явилося таке: «...где он,

этот милый ублюдок, химерическая помесь, кровосмесительное дитя

билингвизма?» [«Российско-украинский бюллетень», Москва–Киев, 2000,

№6-7, с.99]. Не можна не помітити нових емоційних обертонів у семантиці

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ