UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМова і влада (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3359
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

МОВА I ВЛАДА

 

У своїх "Споминах" М.Грушевський із фаховою безсторонністю історика

констатував, що загалом люди рідко коли відчувають справдешній

історичний масштаб тих подій, котрі розгортаються їм перед очима: так,

українське громадянство в 1876 р. й гадки не мало про можливий фатальний

вплив Емського указу на майбутнє нації. Коли ж у столітню річницю цієї

акції (брежнєвська адміністрація обожнювала ювілеї!) з усіх шпарин

полізли незліченні, великі й малі, відомчі постанови — про переведення

на російську мову наукової продукції (кандидатських і докторських

дисертацій — у зв'язку, мовляв, з удосконаленням роботи ВАК), про — я

ледь не написала "русифікацію освіти", хоча в офіційному ідеологічному

арґо це подавалось як "підвищення-рівня-викладання-російської-мови", з

усіма відповідними наслідками — од поновлення дореволюційної доплати "за

обрусение края" для вчителів-русистів до масового закриття

"інородчеських" (в тому ж арґо "національних") шкіл та директивного

перетворення мовознавства на своєрідну танатологію [1] мови, покликану

займатися головно впливами російської мови на "національні" та в

належний час засвідчити природність загину цих останніх у "новій

історичній спільності — радянському народові", — одне слово, коли через

сто літ після Емсу відчуження народів від їхньої мови знову проголошено

за послідовну урядову програму, то це вже й не сприймалося за подію,

оскільки сама перманентність процесів лінґвоциду, їхня тяглість та

наскрізна проникальність у всі соціальні структури робила їх масштаб

малопомітним для ока самовидця. А між тим ідеться про ґрандіозний —

воістину космічний — експеримент над людиною, досі не поцінований

належно ні нашими (навіть найпоступовішими!), ні, скільки мені відомо, й

західними інтелектуалами (цим останнім то й дивуватись нічого: відомо ж

бо, що поріз на власному пальці завжди дошкуляє дужче, ніж звістка про

людську гекатомбу десь на іншому континенті...).

 

Я не лінґвіст, не філософ мови, усі мої спостереження досить

суб'єктивні, а проте оприлюднити їх вважаю за потрібне з двох причин.

По-перше, в нинішній лінґвістичній ситуації в Україні хіба лише

літератори — люди, котрі безпосередньо працюють з мовою і в мові,

занурені в саму її змислову речовинність, — ще зберегли в поглядах на

неї природний здоровий глузд практиків. Тому й перші удари на сполох —

гине, вимирає українське слово! — залунали в умовах дозволеної гласности

не на мітинґових майданах, і не з академічних мовознавчих кафедр, а на

письменницьких пленумах (а вже звідти пішли ширитися концентричними

колами по цілому краю): літератора, коли він тільки годен відчувати свій

матеріал — слово — бодай настільки, наскільки порядний столяр чує

дерево, просто неможливо заморочити сталінськими мовожерськими ідеями,

ніби мова — всього тільки засіб спілкування, отже, байдуже, як саме

передавати індиферентну до слова думку — хоч рідною, хоч есперанто, хоч

на миґах, "аби було понятно" (од чаду цих ідей ніяк не прокашляється вже

котра поспіль ґенерація українців!). Так жодними "передовими вченнями"

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ