UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовленнєвий етикет різних регіонів України (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4557
Скачало736
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ

 

РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

 

Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, –

відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості,

самодостатності. Бо взаємини між людьми віддзеркалюють саму сутність

народної психіки, народного характеру. Українство із споконвіку

притаманними йому рисами – доброзичливістю, чутливістю, гуманізмом,

етичною культурою – виробило розвинуту систему мовленнєвого етикету –

умовних стереотипів спілкування, в підґрунті яких – прагнення до

порозуміння, злагоди, ґречності. Загальноукраїнські правила і норми

мовленнєвого етикету поширені на всіх теренах, де проживають українці.

Але поряд із ними – не замінюючи, а швидше доповнюючи їх – вживаються і

дещо відмінні засоби поштивого спілкування, засновані на місцевих

традиціях, звичаях, обрядах і віруваннях.

 

Як і на всіх українських землях, у галицькій родині дитину змалечку

навчають бути чемною, дотримуватись неписаних, але обов’язкових у

взаєминах із людьми різного віку і стану правил етикету. Старше

покоління  прищеплює малечі риси поведінки, що забезпечують не лише її

комфортне співіснування в близькому середовищі, а й дають змогу засвоїти

властиві йому ціннісні орієнтації, національно зумовлені уявлення й

переконання. Ці норми і правила, поєднані із загальноукраїнськими,

формують мовний тип  особистості. У поведінці чемних, ввічливих галичан

часто-густо відбивається той додатковий етичний компонент, який дещо

виокремлює їх серед подолян і слобожан, поліщуків і волинян.

 

На мовленнєвий етикет галичан суттєво вплинула народна культура місцевих

етнічних груп – гуцулів, бойків, покутян, опілян, західноукраїнська

літературна традиція, зрештою – і запозичені від сусідів-поляків

елементи підкресленої ґречності. З плином часу і передовсім у єдиних

мовно-літературних процесах останнього півстоліття сформувалися ті

мовленнєві правила, що закріпилися в свідомості українського народу як

галицизми (хоч при їхній поширеності в Україні вважати їх лише

західноукраїнським явищем було б недоречністю, перебільшенням).

 

Звертає на себе увагу нинішня повсюдна активізація на західноукраїнських

землях ледве не заборонених за часів тоталітаризму звертань пан, пані,

панове. Якщо на сході України їхнє вживання закріпилося переважно в

офіційно-діловій сфері (це звертання до іноземних гостей,

високопоставлених урядовців, учасників зборів і засідань і под.), то на

заході нашої держави ці звертання знову стали побутовими,

загальноприйнятими. Тут їх можна почути на вулиці, в крамниці й на

ринку, в автобусі і електричці, в школі тощо. Отож слово пан та похідні

від нього знову, як і в дорадянський період, втратили експресію і аж

ніяк не засвідчують високу соціальну належність співрозмовника. Ця

зручна форма не супроводжується іншими словами звертання, якщо

адресована незнайомій людині. В офіційній обстановці вона поєднується з

власним іменем, прізвищем або назвою посади (до речі, такі сполучення –

шанобливі звертання): пане Юрію, пані Оксано, пане Ющук, пане вчителю.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ