УКРАЇНСЬКА МОВА
В основі розробки критеріїв і норм оцінювання досягнень молодших
школярів з рідної мови лежить функціональний підхід до шкільного мовного
курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії і мовленнєвої
практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої
діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма.
З огляду на зазначене об’єктами перевірки та оцінювання є:
— мовленнєві уміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності:
аудіювання, говоріння, читання, письма;
— знання про мову й мовлення, мовні уміння й навички;
— орфографічні та пунктуаційні навички;
— графічні навички письма, техніка письма, культура оформлення робіт.
І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності
1. Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)
Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2—4 класах в кінці
кожного семестру за допомогою тестових завдань.
У 2 класі учням пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей, у
3—4 класах — 6 запитань з трьома варіантами відповідей.
У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3
бали, в 3—4 класах — 2 бали.
2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)
(Діалогічне мовлення)
Рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється в 2—4 класах у
першому семестрі.
Уміння вести діалог оцінюється за такими нормами:
Рівень навчальних досягнень Бали Характеристика складених учнями
діалогів
Початковий 1 Учень спроможний підтримувати діалог, відповідаючи на
запитання лише “так” чи “ні”
2 Учень будує діалог лише з однієї елементарної репліки, яка не
враховує ситуації спілкування
3 Учень будує діалог з 1 репліки (у 2 класі), 1—2 реплік (у 3—4
класах), але робить довгі паузи, припускається багатьох помилок у
мовленні
Середній
4 Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми,
додержується правил поведінки в розмові, знає усталені вирази, властиві
для ввічливої бесіди, але не завжди доречно користується ними. При цьому
в діалозі трапляються відхилення від теми, репліки потребують більшої
зв’язності між собою; інтонація, добір слів, побудова реплік потребують
корекції
5 Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми, доречно
користується усталеними виразами, властивими для ввічливої бесіди,
додержується правил поведінки в розмові. У діалозі можуть бути
відхилення від теми, порушення логічного зв’язку між репліками, може не
бути вступної та підсумкової реплік. Інтонація, добір слів, побудова
речень потребують незначної корекції
6 Учень складає діалог, який за обсягом наближається до норми,
додержується правил мовленнєвого етикету; але в діалозі можуть бути
відхилення від теми, недоліки в пов’язуванні реплік; інтонація, добір
слів, побудова реплік в окремих випадках потребують незначної корекції
7 Учень самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам (2
клас — 3—4 репліки, 3 клас — 4—5 реплік, 4 клас — 5—6 реплік);
додержується правил мовленнєвого етикету (висловлює схвальну оцінку
реплік співрозмовника); вміє доречно поставити запитання та відповісти
на запитання. При цьому в діалозі можуть бути відхилення від теми,
недоліки в пов’язуванні реплік; учень не досить чітко обґрунтовує свої
думки; припускається окремих мовленнєвих помилок
Достатній
8 Школяр самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам;
додержується правил поведінки в розмові, мовленнєвого етикету в діалозі
(висловлює схвальне ставлення до сказаного або ввічливо не погоджується
із співрозмовником); уміє формулювати доречне запитання і коротко, чітко
відповідати на запитання. У діалозі можуть траплятися відхилення від
теми, порушення логічного зв’язку між деякими репліками; в оформленні
реплік учень може припускатися окремих мовленнєвих помилок
9 Учень самостійно складає діалог, обсяг якого відповідає нормам, чітко
висловлює свої думки, виявляє вміння сформулювати цікаве запитання, дати
влучну, дотепну відповідь, уміє дати позитивну оцінку і бути стриманим
та коректним у разі незгоди з думкою співрозмовника. У діалозі можуть
траплятися окремі відхилення від теми. Мовленнєве оформлення відповідає
нормам
Високий 10 Школяр швидко включається в діалог, уважно й доброзичливо
слухає співрозмовника, вживає слова ввічливості, не допускає помилок у
мовленні. Обсяг діалогу відповідає нормам
11 Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру
спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника,
висловлює свою думку з приводу предмета розмови. Обсяг відповідає
нормам. Мовленнєвих помилок немає
12 Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру
спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника,
висловлює не лише свою думку з приводу предмета розмови, а й зіставляє
різні погляди на той самий предмет. Обсяг і мовленнєве оформлення
діалогу відповідає нормам
Монологічне мовлення
Усний (письмовий) переказ. усний (письмовий) твір
Уміння будувати усний переказ перевіряється в 2 класі в другому
семестрі. Перевірка рівня сформованості умінь складати усний твір
здійснюється в 3—4 класах в другому семестрі.
Перевірка умінь писати переказ проводиться в 4 класі на кінець кожного
семестру. Письмові твори в початковій школі носять навчальний характер і
контрольній перевірці не підлягають.
За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст.
За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за
грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.
Критерії оцінювання грамотності письмового переказу аналогічні критеріям
оцінювання диктанту.
Уміння будувати зв’язне висловлювання оцінюється за такими нормами:
Рівень навчальних досягнень
Бали
Характеристика зв’язних висловлювань
Початковий
1 Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів (слова,
сполучення слів, малюнки, план тощо), будує окремі, не пов’язані між
собою речення. Лексика висловлювання потребує збагачення, допускаються
мовленнєві помилки
2 Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує
окремі фрагменти висловлювання. Лексика висловлювання потребує
збагачення, допускаються мовленнєві помилки
3 Учень, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, будує
висловлювання, яке не становить завершеного тексту. Послідовність
викладу потребує вдосконалення, а лексика — збагачення; трапляються
мовленнєві помилки
Середній
4 Учень, спираючись на деякі допоміжні матеріали, будує текст, не
розкриваючи при цьому тему (у разі переказу — відтворення змісту тексту
потребує збагачення); виклад не зовсім послідовний; учень потребує
допомоги вчителя у розрізненні основної та другорядної інформації; добір
слів потребує вдосконалення; допускаються мовленнєві помилки
5 Учень, спираючись на деякий допоміжний матеріал, будує текст, у
цілому розкриваючи тему (без урахування співвідношення основної та
другорядної інформації). В окремих випадках виклад може потребувати
більшої послідовності, а добір слів — вдосконалення; можуть допускатися
мовленнєві помилки.
6 Учень, спираючись на допоміжні матеріали, будує досить послідовний
текст, розкриває тему, хоч і не завжди враховує при цьому співвідношення
основної та другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення,
можуть допускатися мовленнєві помилки
Достатній 7 Учень, не спираючись на допоміжні матеріали, створює
достатньо повний текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу).
При цьому він може відхилятися від теми; є недоліки в структурі та
доборі слів, співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень
висловлює основну думку, вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу
— використовує авторські засоби виразності, образності мовлення),
припускаючись при цьому мовленнєвих помилок
8 Учень самостійно будує достатньо повний (у разі переказу — з
урахуванням виду переказу) текст, додержується вимог до структури
висловлювання. У роботі можуть бути відхилення від теми та недоліки у
співвідношенні основної та другорядної інформації. Учень висловлює
головну думку; вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу —
використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); може
припускатися мовленнєвих помилок
9 Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі переказу — з
урахуванням виду переказу); розкриває тему, додержується вимог до
структури висловлювання. Може стикатися з труднощами, пов’язаними з
необхідністю враховувати співвідношення основної та другорядної
інформації; висловлює головну думку (у разі переказу — авторську
позицію) і переконливо аргументує її; вдало добирає лексичні – засоби (у
разі переказу — використовує авторські засоби виразності, образності
мовлення); може припускатися окремих мовленнєвих помилок
Високий 10 Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у разі
переказу — з урахуванням виду переказу), враховує комунікативне
завдання, висловлює власну думку, зіставляє її з іншим поглядом на той
самий предмет (у разі переказу — свою позицію з авторською); робота
відзначається багатством словника, комунікативною спрямованістю; учень
може припускатись окремих мовленнєвих недоліків
11 Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно будує
послідовний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст,
враховує комунікативне завдання; висловлює власну думку; вміє пов’язати
предмет, що обговорюється, з власним життєвим досвідом; робота в цілому
відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною
єдністю
12 Учень відповідно до вимог навчальної програми самостійно створює
яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої
ситуації та адресата мовлення; аналізує різні погляди на той самий
предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції;
робота відзначається багатством слововживання
3. Читання
1 клас
Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється
індивідуально в кінці року.
Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими нормами:
Рівень навчальних досягнень
Норми оцінювання навички читання
Початковий Учень читає текст відривними складами, пускаючись багатьох
помилок у вимові інтонуванні речень. Швидкість читання 20 слів за
хвилину
Середній Учень читає текст плавно складами, припускаючись окремих
відхилень у вимові слів та інтонуванні речень. Швидкість читання — 20—24
слова за хвилину
Достатній Учень досить вправно читає текст складами і цілими словами,
припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні
речень. Швидкість читання — 25—29 слів за хвилину
Високий Учень вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх,
дотримується відповідної інтонації. Швидкість читання — ЗО і більше слів
за хвилину
II. Знання про мову й мовлення. мовні уміння й навички
Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично в 3—4 класах
двічі на семестр (невеликі за обсягом теми об’єднуються, а великі —
перевіряються за логічно завершеними частинами).
Для перевірки використовують тести, які складаються з 6-ти завдань.
За кожне правильно виконане завдання учень одержує 2 бали.
III. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є
контрольний текстовий диктант, який проводиться 1 раз наприкінці 2 класу
та двічі на семестр у 3—4 класах.
Диктант оцінюється однією оцінкою за такими нормами:
Рівень навчальних досягнень
Бали Кількість припустимих помилок
Початковий 1 9 і більше
2 8
3 7
Середній 4 6
5 5
6 4
Достатній 7 3
8 2
9 1
Високий 10 1 не груба помилка або 2—3 виправлення
11 1 охайне виправлення
12 —
Примітка: не грубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої
літери в слові, поодинокі випадки недописування літери в кінці слова (не
за правилом), двічі підряд написане те саме слово в реченні.
IV. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення
письмових робіт
У 1 класі перевіряються уміння та навички, які викладені у програмі на
кінець навчання грамоти.
Контрольна перевірка відбувається один раз наприкінці навчального року.
Матеріалом для перевірки є списаний друкований текст (невіршований, не
діалогічний), за змістом доступний для учнів першого класу, у кількості
15—20 слів.
Рівні сформованості навичок письма визначають за такими нормами.
Рівень навчальних досягнень Норми
Початковий Текст списаний, однак читається нелегко. Літери переважно
непропорційні, нахил літер різний, зустрічається дзеркальність,
друковані літери замість рукописних, поєднання букв відсутнє чи
переважає неправильне. Лінійності майже не дотримано. Допускається 4 і
більше орфографічних та пунктуаційних помилок
Середній Списаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються
ламані, кутовидні елементи; дуже розтягнуті чи стислі поєднання.
Допускається З орфографічні та пунктуаційні помилки
Достатній Списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні,
з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак є незначні
відхилення від норми у формі букв та поєднанні, за яких письмо
залишається в цілому чітким. Допускається 2 орфографічні та пунктуаційні
помилки
Високий Списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим
нахилом, правильно поєднані. Допускається одне — два незначні відхилення
у формі літер чи поєднанні, які візуально майже не сприймаються. Немає
орфографічних та пунктуаційних помилок
ЧИТАННЯ
Оцінювання навички читання вголос
З клас
Рівень навчальних досягнень
Бали Критерії оцінювання і норми читання
Початковий
1 Учень читає відривними складами, частково розуміє значення більшості
слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює зміст окремих речень тексту
2 Учень в основному читає складами у темпі — значно нижчому від
нормативного. Частково розуміє значення багатьох слів. Фактичний зміст
тексту розуміє частково з допомогою вчителя
3 Спосіб читання — словами + складами. Темп читання — на 8—10 і більше
слів нижчий від нижньої межі визначених нормативів. Припускається 6 і
більше помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, помилки у
наголошуванні слів. 3 допомогою вчителя розуміє більшу частину
предметного змісту твору
Середній
4 Учень читає переважно словами, в окремих випадках — складами. Читання
монотонне у темпі, нижчому від нормативного на 6 — 8 і більше слів.
Часто припускається помилок у вимові і наголошуванні слів. Розуміє
фактичний зміст твору з частковою допомогою вчителя
5
Читаючи в основному цілими словами, учень помиляється (3—5 помилок) у
наголошуванні та вимові слів, утруднюється пояснити значення окремих
слів, виразів. Швидкість читання дещо нижча від нормативної, потребує
суттєвого поліпшення виразність. 3 незначною допомогою вчителя розуміє
фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки
6 Учень читає у темпі, близькому до нормативного; припускається 3 — 4
помилок на заміну і перестановку складів, у наголошуванні слів, потребує
допомоги вчителя у виборі інтонаційних засобів виразності. Загалом
розуміє предметну сторону змісту (факти, події), але не завжди
усвідомлює, як вони пов’язані між собою
Достатній 7 Спосіб і темп читання відповідають еталону, учень
припускається кількох орфоепічних помилок, в окремих випадках частково
розуміє лексичне значення слів, вжитих у переносному значенні. Виразно
може прочитати твір з частковою допомогою класовода. Самостійно
усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку — з допомогою вчителя
8 Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім, учень
іноді не може пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до
виразного читання, потребує незначної допомоги педагога. Наявні
орфоепічні помилки
9 Читання учня правильне, свідоме, у відповідному темпі, цілими
словами. Загалом правильно (самостійно) добираючи інтонаційні засоби
виразності, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення
до героїв під час читання діалогів. Припускається окремих орфоепічних
помилок. На достатньому рівні розуміє предметний зміст і основну думку
тексту
Високий
10 Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє
самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту
твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних
наголосів, ритмічних пауз під час декламування віршів
11 Учень читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі, самостійно
добираючи інтонаційні засоби мовленнєвої виразності. В окремих випадках
неточно розуміє підтекст
12 Учень читає правильно, свідомо, цілими словами з дотриманням засобів
виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Завжди
правильно визначає мету свого читання
Оцінювання навички читання вголос
4 клас
Рівень навчальних досягнень
Бали Критерії оцінювання і норми читання
Початковий
1 Учень читає складами переважну більшість слів. Темп читання суттєво
нижчий від нормативного. Частково усвідомлює зміст окремих фрагментів
твору
2 Учень користується непродуктивним способом читання — словами і
складами. Припускається багатьох мовленнєвих та орфоепічних помилок,
усвідомлює зміст окремих частин тексту
3 Спосіб читання в основному залишається непродуктивним. Темп читання
нижчий від нормативного. Учень читає з тривалими паузами, монотонно,
припускаючись мовних та орфоепічних помилок. Користуючись допомогою
вчителя, не до кінця усвідомлює предметний зміст твору, смислові зв’язки
між частинами тексту
Середній
4 Учень читає словами, з тривалими паузами, невиразно. Темп читання
нижчий від нормативного. Припускається 5 і більше помилок щодо
правильності й наголошування слів. Розуміння фактичного змісту твору
виявляє з частковою допомогою вчителя
5 Учень в основному володіє навичками зв’язного читання. Темп читання
дещо нижчий від нормативного. Припускається 3—4 помилок на заміну,
перестановку складів, у наголошуванні слів. Виразність читання потребує
суттєвого поліпшення. Предметний зміст усвідомлює з незначною допомогою
вчителя. Частково розуміє основну думку твору
6 Учень читає загалом плавно цілими словами у темпі, що відповідає
нормативному, припускаючись 3—4 мовленнєвих помилок, а також у
наголошуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності
користується допомогою вчителя. Самостійно усвідомлює фактичний зміст
твору, основну думку — з допомогою вчителя
Достатній 7 Продуктивний спосіб читання, правильність, темп сформовані
на достатньому рівні. Учень припускається 1 — 2 орфоепічних помилок та в
наголошуванні слів. Під час підготовки до виразного читання користується
частковою допомогою класовода у виборі відповідних інтонаційних засобів
виразності. Виявляє самостійне розуміння фактичного змісту тексту; в
освоєнні основного смислу твору потребує часткової допомоги вчителя
8 Читання учня є продуктивним, свідомим, правильним, у відповідному
темпі. В цілому правильно визначає загальний емоційний настрій твору,
але не завжди правильно інтонує у тексті слова, які відображують
емоційний стан героя, стан природи і т. ін. Припускається неточностей в
інтонуванні окремих речень. В освоєнні основного смислу твору
користується незначною допомогою вчителя
9 Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Загалом
самостійно правильно добирає усні мовленнєві засоби виразності і
застосовує їх під час читання. Іноді припускається неточностей в
інтонуванні тих частин тексту, де є приховані почуття, підтекст,
динаміка емоцій. Припускається поодиноких орфоепічних помилок. Учень
демонструє належний рівень розуміння фактичного змісту й основного
смислу твору
–
th
jl?1/4H
J
?
?
l1/4J
?
OyA
gdAzEakdy
OyA
OyA
????Ea??
????Ea??
OyA
OyA
OyA
OyA
????(?уміння, правильність, виразність, темп мають високий ступінь їх
виявлення. Учень самостійно усвідомлює мету читання, основну думку
твору. Мають місце окремі орфоепічні помилки
11 Навичка читання вголос з урахуванням всіх її характеристик
сформована на високому рівні. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки.
Під час читання учень, крім мовленнєвих, використовує позамовні (жести,
міміку) засоби виразності. Самостійно усвідомлює основний смисл твору
12 Свідоме, правильне, виразне читання з використанням основних
мовленнєвих і позамовних засобів виразності, з допомогою яких учень
виражає розуміння фактичного змісту і основного смислу твору, своє і
авторське ставлення до нього. Виявляє уміння самостійно планувати, а
потім аналізувати свій виступ, коригувати його відповідно до мети
висловлювання
1 Оцінювання навички читання мовчки
4 клас
Рівень навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання і норми читання
Початковий 1 Учень читає напівголосно у темпі, нижчому від нормативного
на 20 — ЗО слів. Розуміє окремі події у змісті твору
2-3 Темп та спосіб читання мовчки не відповідають критеріям цього виду
читання. Відсутнє цілісне уявлення про фактичний зміст твору. Учень
утруднюється пояснити, як пов’язані між собою події у тексті
Середній 4 Учень читає пошепки у темпі, нижчому від нормативного на 8—10
слів. Дає правильні відповіді на окремі запитання, пов’язані з
розумінням фактичного змісту твору
5 Спосіб читання є перехідним від читання вголос до читання мовчки.
Темп читання наближається до нормативного. Характер відповідей на
запитання свідчить про часткове розуміння предметного змісту твору
6 Темп читання загалом відповідає нормативному. Періодично виникають
зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для
розуміння слів. Рівень розуміння фактичного змісту нескладного тексту є
загалом задовільним, а основний смисл залишається неосвоєним
Достатній 7 Темп читання відповідає нормативному. Школяр виявляє
достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання,
припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору,
значення окремих слів, висловів
8 Темп читання перевищує межу норми; спосіб читання є достатньо
сформованим. Учень усвідомлює фактичний зміст будь-якого програмового
тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3
частини запропонованих завдань
9 Спосіб читання свідчить про належний рівень сформованості цього виду
читання. Рівень розуміння фактичного змісту й основного смислу є
достатнім. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання
Високий 10 Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання
вголос. Спосіб читання — без зовнішніх мовленнєвих рухів. Відповіді на
запитання свідчать про усвідомлення в повному обсязі фактичного змісту
та основного смислу твору. Мають місце поодинокі випадки неточного
розуміння слів, ужитих у переносному значенні
11 Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп
значно перевищує нормативні показники. Учень у повному обсязі поглиблено
усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем
складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння
підтексту
12 Темп читання, як правило, в 1,5—2 рази перевищує показники читання
вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання. Воно
характеризується повнотою, глибиною, точністю розуміння змісту та
основного смислу різних за ступенем складності окреслених навчальною
програмою текстів. Учень правильно відповідає на всі запитання
МАТЕМАТИКА
Норми оцінювання письмових робіт
Рівень навчальних досягнень
Бали Норми оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий 1 Робота виконана, але допущено 9 і більше помилок
2 Робота виконана, але допущено 8 грубих помилок або правильно виконано
1/3 запропонованих завдань
3 Робота виконана, але допущено 7 грубих помилок
Середній 4 Робота в цілому виконана, але допущено 6 грубих помилок
5 Робота в цілому виконана, але допущено 5 грубих помилок або правильно
виконано 1/2 запропонованих завдань
6 Робота в цілому виконана, але допущено 4 грубі помилки
Достатній 7 Робота виконана в повному обсязі, але допущено 3 грубі
помилки
8 Робота виконана в повному обсязі, але допущено 2 грубі помилки або
правильно виконано 2/3 запропонованих завдань
9 Робота виконана в повному обсязі, охайно, але допущена 1 груба
помилка
Високий 10 Робота виконана в повному обсязі з дотриманням усіх
визначених вимог, але є 1 не груба помилка або 2—3 охайних виправлення
11 Робота виконана в повному обсязі, у ній немає помилок, але є 1
охайне виправлення
12 Робота виконана в повному обсязі правильно і охайно
Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів
Критеріями оцінювання усних відповідей учнів є: правильність відповіді,
її повнота, уміння застосовувати знання, послідовність викладу матеріалу
та культура мовлення; рівень сформованості вмінь, рівень самостійності
учня під час виконання завдань.
Усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем за
12-бальною шкалою за такими нормами:
Норми оцінювання усних відповідей учнів
Рівень навчальних досягнень
Бали Норми оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий
1 Учень розпізнає математичні об’єкти (приклади, вирази, задачі,
геометричні фігури, величини тощо); може виділити їх серед інших; вміє
читати й записувати числа; без помилок переписує з підручника (дошки)
запропоновані вирази, формули; може зобразити геометричні фігури без
заданих розмірів
2 Учень здійснює вибір математичного об’єкта за заданими ознаками, але
відповідь його фрагментарна; розв’язує з допомогою вчителя найпростіші
приклади і задачі, але припускається помилок
3 Учень з допомогою вчителя виконує найпростіші математичні завдання,
називає окремі суттєві ознаки запропонованих математичних об’єктів
Середній 4 Учень з допомогою вчителя відтворює дії з математичними
об’єктами; окремі з них може повторити за зразком; припускається помилок
та неточностей, відтворюючи визначення математичних понять
5 Учень розуміє основний навчальний матеріал; виконує математичні
завдання в межах вивченого матеріалу за відомими йому алгоритмами з
частковою допомогою вчителя; правильно розв’язує більшість математичних
завдань, але не вміє пояснити свої дії (наприклад, прийом обчислення)
6 Учень з допомогою вчителя аналізує й порівнює математичні об’єкти;
ілюструє визначення понять прикладами; виконує завдання в межах теми з
частковим поясненням; правильно читає математичні вирази (формули) та
записує їх, сприймаючи на слух
Достатній 7 Учень знає визначення математичних понять та їх
властивостей; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;
виправляє помилки, на які вказує йому вчитель; частково пояснює
виконання завдань
8 Учень добре володіє програмовим матеріалом; виконує завдання, які
передбачені програмою; може частково пояснити та обґрунтувати
математичні твердження й виконання завдань
9 Учень має повні знання; самостійно виконує математичні завдання (у
знайомих ситуаціях) з достатнім поясненням; легко виправляє допущені
помилки; досить повно пояснює та обґрунтовує математичні твердження й
виконання завдань
Високий 10 Учень володіє глибокими і міцними знаннями; уміло
користується математичною термінологією; виконує математичні завдання з
повним поясненням і обґрунтуванням
11 Учень володіє узагальненими знаннями програмового матеріалу;
використовує набуті знання і вміння під час розв’язування завдань
творчого характеру; правильно висловлює математичні міркування та
обґрунтовує їх
12 Учень має системні, дійові знання; для розв’язування математичних
завдань використовує раціональні способи й прийоми; застосовує набуті
знання в нових ситуаціях та обґрунтовує свої дії; пропонує нові шляхи
розв’язання математичних задач; вміє самостійно аналізувати вивчений
матеріал
ПРИРОДОЗНАВСТВО
Об’єкти контролю у процесі навчання природознавства:
— знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи,
їх взаємозв’язки і залежності між ними;
— уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об’єктів
природи та інформації про них;
— уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи
(дослід, практичну роботу, спостереження);
— уміння виконувати практичні дії з об’єктами природи;
— уміння оцінювати об’єкти природи, а також поведінку свою й інших людей
у природі.
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства,
виявлених під час перевірки, є:
— якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості
сформованих умінь;
— рівень оперування природознавчими знаннями: репродуктивний,
реконструктивний, творчий, у визначених програмою видах практичної і
навчально-пізнавальної діяльності;
— рівень сформованості різних груп умінь: копіювання зразка, виконання
способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях;
— рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: частково-пошукова,
пошукова;
— рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи до
самого себе і інших людей в природі.
За зазначеними критеріями виділяються чотири інтегровані рівні
навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Кожний рівень характеризується відповідними оцінками в балах та їх
нормами, що визначені на основі поданих критеріїв оцінювання.
Рівень навчальних досягнень Бали Норми оцінок
Початковий 1-3 Учень засвоїв природознавчі знання у формі одиничних
уявлень про окремі об’єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає
конкретні об’єкти і розпізнає серед інших. Навчально-пізнавальними
уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності.
Спостереження проводить за окремими знайомими об’єктами природи.
Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості. Досліди і практичні
роботи виконує за детальною інструкцією. Часткові висновки про
результати виконання дослідів і практичних робіт повторює. Повторює
найпростіші оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших
людей у природі. Працює під безпосереднім керівництвом учителя, потребує
значної його допомоги. Допомогу сприймає не одразу, а після детального
пояснення
1 Називає окремі сталі й більшість випадкових ознак одиничних уявлень.
3 допомогою вчителя користується алгоритмом, планом, інструкцією при
відтворенні зразків різних способів діяльності. В окремих діях способу
діяльності та послідовності їх виконання і при повторенні часткових
висновків про результати виконання дослідів і практичних робіт допускає
значні помилки. Повторює окремі найпростіші оцінні судження
2 Називає як сталі, так і випадкові ознаки одиничних уявлень. 3
допомогою вчителя користується алгоритмом, планом, інструкцією при
відтворенні зразків різних способів діяльності. Під час виконання
окремих дій і при повторенні часткових висновків про результати
виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Повторює частину
найпростіших оцінних суджень
3 Називає сталі ознаки одиничних уявлень. 3 допомогою вчителя правильно
відтворює зразок способу діяльності з опорою на алгоритм, план,
інструкцію. Повторює часткові висновки про результати виконання дослідів
і практичних робіт та найпростіші оцінні судження
Середній 4-6 Учень засвоїв знання у формі загальних уявлень про об’єкти
і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з
підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв’язки між конкретними
об’єктами природи. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні
застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою
змінених умовах. Спостереження проводить за невеликою групою знайомих
подібних об’єктів природи. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні спільні
ознаки чи властивості, встановлює прості зв’язки між ними. Досліди і
практичні роботи виконує за інструкцією. Робить часткові висновки про
результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні — повторює.
Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює
призначення окремих приладів. Повторює прості оцінні судження про
об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них
дає найелементарніші пояснення. Потребує допомоги вчителя
4 Називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення.
Під час відповіді наводить кілька прикладів з підручника. В окремих діях
способу діяльності і в послідовності їх виконання допускає помилки.
Цілеспрямовано виявляє і називає окремі спільні ознаки невеликої групи
подібних об’єктів та окремі прості зв’язки між ними. У часткових
висновках про результати виконання дослідів і практичних робіт і при
повторенні загальних висновків помиляється. Повторює окремі прості
оцінні судження
5 Називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить
приклади з підручника. При виконанні окремих дій допускає помилки.
Цілеспрямовано виявляє і називає більшу частину спільних ознак невеликої
групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними. В основному
правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і
практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних.
Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається їх елементарно
пояснити
6 Називає всі характерні ознаки загальних уявлень. Відповідь ілюструє
прикладами з підручника. Правильно застосовує зразки виконання способів
діяльності в незначною мірою змінених умовах. Цілеспрямовано виявляє і
називає всі спільні ознаки невеликої групи подібних об’єктів і прості
зв’язки між ними. Правильно робить часткові висновки про результати
виконання дослідів і практичних робіт і повторює загальні. Повторює
прості оцінні судження, окремим з них дає найелементарніші пояснення
Достатній 7-9 Учень засвоїв природознавчі знання у формі понять.
Відповідь ілюструє прикладами як з підручника, так і новими. Розпізнає
об’єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроках між
понятійні зв’язки. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні
застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою
змінених умовах. Бере участь у частково-пошуковій діяльності.
Спостереження проводить за групою об’єктів природи одного класу.
Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та
зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією.
Робить часткові висновки і частину загальних висновків про результати і
способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і
практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення. Висловлює
оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі.
Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання,
так і знання з життєвого досвіду
7 Називає істотні та неістотні ознаки понять. Приклади переважають із
підручника. Називає окремі між понятійні зв’язки. В окремих діях
способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки.
Виконує окремі етапи вирішення проблеми із значною допомогою вчителя.
Цілеспрямовано виявляє і називає частину загальних ознак групи об’єктів
одного класу та зв’язків між ними. При формулюванні часткових і
загальних висновків про результати виконання дослідів або практичних
робіт допускає помилки. Висловлює оцінні судження. Для пояснення
використовує приклади з життєвого досвіду
8 Називає більшість істотних ознак понять. Наводить приклади як з
підручника, так і нові. Називає основні між понятійні зв’язки і
більшість з них пояснює. При виконанні окремих дій способу діяльності
допускає помилки. Окремі етапи вирішення проблеми виконує із незначною
допомогою вчителя. Цілеспрямовано виділяє і називає більшість загальних
ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними. Правильно робить
часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт,
а в загальних — допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження.
Для їх пояснення використовує як знання з життєвого досвіду, так і
природничі та нормативні знання
9 Називає всі істотні ознаки понять. Наводить переважно нові приклади.
Пояснює засвоєні міжпонятійні зв’язки. Правильно застосовує зразки
виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах.
Самостійно виконує окремі етапи вирішення проблеми. Цілеспрямовано
виявляє і називає всі загальні ознаки групи об’єктів одного класу та
зв’язки між ними. Правильно робить часткові і загальні висновки про
результати виконання дослідів і практичних робіт. Висловлює оцінні
судження. Для їх пояснення використовує в основному природничі і
нормативні знання
10-12 Учень володіє системою природознавчих понять, визначених
навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами.
Розпізнає об’єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня
узагальнення. Розуміє і може встановити ро-до-видові зв’язки між
поняттями, які передбачені програмою. Пояснює їх.
Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків
способів діяльності в нових умовах. Навчальні проблеми вирішує за
аналогією. Спостереження проводить за групою об’єктів різних класів.
Цілеспрямовано визначає їхні загальні ознаки та зв’язки між ними.
Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або
складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про
результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання,
необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про
об’єкти природи, поведінку свою й інших в природі, пояснює їх,
аргументує прикладами
10 Називає більшість понять системи. Розпізнає частину конкретних
об’єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родоводові
зв’язки між поняттями, окремі з них пояснює. Допускає помилки в окремих
діях способу діяльності і послідовності їх виконання. Навчальну проблему
вирішує за аналогією із допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє і
називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних класів та
зв’язків між ними. При формулюванні загальних висновків про результати
виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Висловлює оцінні
судження, частину із них пояснює і аргументує прикладами
11 Називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних
об’єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину
родовидових зв’язків і пояснює їх. При виконанні окремих дій способу
діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему вирішує за
аналогією із незначною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє і
називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних класів і
зв’язків між ними. Загальні висновки про результати виконання дослідів і
практичних робіт робить з незначними помилками. Висловлює оцінні
судження, значну частину із них пояснює і аргументує прикладами
12 Називає всі поняття програмової системи. Розпізнає відомі і нові
об’єкти, охоплені цими поняттями. Встановлює родовидові зв’язки між
поняттями. Пояснює їх. Правильно застосовує зразки виконання способів
навчально-пізнавальної діяльності в нових умовах. Навчальну проблему
вирішує за аналогією самостійно. Цілеспрямовано виявляє і називає всі
загальні ознаки групи об’єктів різних класів і зв’язки між ними.
Спостереження, дослід, практичну роботу може використати як спосіб
вирішення проблеми. Часткові і загальні висновки про результати
виконання дослідів і практичних робіт робить без помилок. Висловлює
оцінні судження, які пояснює і аргументує власними прикладами
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
