UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська мова ХІІІ — ХVІ ст.(реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2935
Скачало392
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська мова ХІІІ — ХVІ ст.

 

        Феодальна роздробленість і татаро-монгольська навала завдали

нищівного удару по культурі й всьому життю давніх українців. Значних

руйнувань та знищення зазнали міста, горіли бібліотеки і документи.

Списки творів письменства Київської Русі збереглися головним чином у

Новгородській та Псковській землях, які не зазнали повного розгрому.

Найбільшому спустошенню піддалися Київська, Чернігівська, Переяславська

землі. Але, незважаючи на жорстокі часи, культурне життя на завойованих

землях не припиняється. Писемні пам’ятки цього періоду:

“Галицько-Волинський літопис”, “Слово о погибелі Руської землі”,

“Києво-Печерський патерик”. Для мови творів цього періоду характерна

образність, урочистість стилю, на-. родно-поетичні вислови, афоризми.

 

       Ослаблені південноруські та західноруські землі в XIV ст.

потрапляють у нову залежність: Київщина, Чернігово-Сіверщина,

Переяславщина (Полтавщина), Поділля, Волинь аж до ХVІ ст. перебувають

під владою Великого Литовського князівства; Галичина з 1387 p.— під

Польщею, Закарпаття — з XIV ст. входить до складу Угорщини, а Буковина —

до Молдавського князівства. Рівень культури держави-завойовниці був

нижчим, ніж на завойованих нею землях. Тому, незважаючи на велику

військову могутність, Литовське князівство не змогло обійтися без

руської мови, яку було визнано за державну. Про це свідчать пам’ятки

ділового письменства, грамоти XIV — ХVІ ст., “Судебник” Казимира Ягайла

1468 p., “Литовський статут” 1566, 1588 pp.

 

       Ось що написано в “Литовському статуті” про мову: “А писар

земський маєть по-руску літерами і словы руськими вси листы, выписы и

позовы писати, а не иным языком и словы” HYPERLINK

"javascript:openWindowForm4();" 7

 

      У рукописному примірнику “Литовського статуту” вміщено вірш Яна

Казимира Пашкевича про руську мову:

 

Полска квитнет лациною,

 

Литва квитнет русчизною,

 

Без той в Польше не пробудешь,

 

Без сей в Литве блазнем будешь.

 

61

 

        Світські і релігійні книги в Литовській державі писалися також

руською мовою: “Литовський літопис”, “Люцидарій”, “Четья-Мінея”.

 

       Люблінська унія 1569 p. проголосила утворення однієї федеративної

держави (польсько-литовської) — Речі Посполитої. У цей період у мові

українських грамот з’являється чимало полонізмів і запозичених через

посередництво польської мови германізмів: маршалок, канцлер, чинш,

голдаваньє (у знач. “присяга”) тощо, а також латинізмів: маистат,

привильє тощо. Однак кількість лексичних запозичень була незначною.

Основа термінологічної лексики складалась із слів давньоруських,

успадкованих від ділового письменства Київської Русі. Вплив польської

мови на морфологію та фонетику був також незначним, оскільки існувало

паралельне вживання як польських, так і українських форм: король —

круль, волость — влость, добровольне — добровульне та ін. Найбільш

стійким залишився синтаксис, він зберігав порядок слів живої української

народної мови та пам’яток Київської Русі.

 

       Отже, польська мова, яка з XIV — ХV ст. користувалася латиницею,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ