UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТекстоутворюючі функції зіставлень у художньому мовленні (по роману У.Самчука "Волинь")
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1850
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Текстоутворюючі функції зіставлень

 

у художньому мовленні (роман У.Самчука “Волинь”)

 

Реалістичний мовний малюнок епічного полотна У.Самчука “Волинь” у цілому

характеризується порівняно незначною кількістю тропів, що будуються як

компаративні звороти. Імовірно, ощадне їх застосування взагалі є ознакою

простоти художнього стилю; у всякому разі О.Пушкін відкрито задекларував

цю вимогу, якій відповідали його стилістичні структури не тільки в

прозі, але й у поезії:

 

Он весь кипит как самовар,

 

[…]

 

Иль как отверстие вулкана,

 

Или как море пред грозой,

 

Или… сравнений под рукой

 

У нас довольно, – но сравнений

 

Не любит мой смиренный гений:

 

Живей без них рассказ простой.

 

(“Граф Нулин”, рання редакція).

 

У.Самчук використовує порівняння в мові автора і в мові персонажа з

різною метою. Вони характеризують героя або виявляють проекцію

відстороненого сприйняття дійсності, вводячи “образ автора”, який, на

думку В.В.Виноградова, стає суб’єктом художньої оповіді, “…является

формой сложных и противоречивых соотношений между авторской интенцией,

между фантазируемой личностью писателя и ликами персонажей. В понимании

всех оттенков этой многозначной и многоликой структуры образа автора –

ключ к композиции целого, к единству художественно-повествовательной

системы…” [3, 203].

 

У системі образних засобів роману різні типи порівнянь, попри їхню

загальну нечисленність, належать до ключових, багато в чому визначаючи

ідіостиль письменника, структуру художньої оповіді.

 

У мові персонажів переважають такі порівняння, що відтворюють узуальні

моделі або максимально наближаються до них. Ці звороти непоширені, часто

повторюються, зіставлення в них спирається, передусім, на

почуттєво-зорові ознаки: Минулося, – казав старий. – Тож, бувало, як

оком глянеш – гонів за тридцять здовж пуща сама, та стави, як скло, та

очерети, як ліс…[6, 10]; На те він (пан) такий тоненький та тендітний

[…], і довгі та прозорі пальці, що, їй-Богу, можуть поломатися, як скло

[6, 78]; …Матвій хльостко, злісно спльовує… – Треба хіба так працювати…

Тепер он встаємо рано, так з постелі не можна стягнутись. А яка була

сила! Був, як бик, здоровий! [6,11]; (Григорчук:) … пан ще якось

тримається, не продає. А як і продаватиме, то що там тої землі…

Ковтнуть, як суницю… [6,31]; …лигнув би тебе за один раз, мов суничку

[6,48].

 

Стійкі, особливо частотні порівняння, зафіксовані фразеографічними та

лексикографічними джерелами [7; 8; 10], дали початок цілим серіям

образних характеристик; близькість такого типу порівнянь до

фразеологічного фонду визнана лінгвістикою [4, 225]. Вершинна лексема у

звороті (як) мак (…тітка Зінька … зовсім, як мак, зробилася [6, 137])

продовжується в компаративних зворотах із похідними утвореннями як маків

цвіт, як маківка, як маківочка; (як) гай уживається на позначення

інтенсивності (…клечання, мов гай, стоїть на подвір?ї [6, 147]), ця

семантика розгортається в прислів?ях (аж гай гуде або шумить [8, т.1]),

відображається в номінаціях абстрагованої кількості “дуже багато” (про

воду – [10, 34]), використовується і для психологічних характеристик

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ