ЧИ ЛЮБЛЯТЬ УКРАЇНЦІ ГОВОРИТИ КОМПЛІМЕНТИ?
Слово «комплімент» українська мова запозичила із французької (у
французькій мові воно буквально означає вітання). Первинне значення
«вітання» (хоч і своє — рідне!) комплімент частково зберіг і в нашій
мові: комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного
вітання, наприклад: «Які ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як
завжди!».
Однак компліменти («приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі») можуть
звучати і після слів вітань або під час розмови.
Своєрідність компліменту як елемента мовного етикету полягає в тому, що
його кажуть здебільшого жінкам чоловіки (хоч цілком можливою є ситуація,
за якої послуговуються компліментами будь-які мовці, незалежно від статі
і віку). Механізм «компліментарності» становлять кілька елементів:
навіювання того, що приємне людині; перебільшення її достоїнств;
позитивні емоції адресата.
Існують своєрідні правила вживання компліментів, їх варто дотримуватися,
аби уникнути можливих непорозумінь.
По-перше, не кажіть людині того, що їй неприємне або зовсім не властиве.
Скажімо, хворому навряд чи доречно сказати: «У вас сьогодні прекрасний
вигляд», щоправда, це значно доречніше, аніж «свята правда і одкровення»
на зразок: «Боже, що з тобою, ти так змарніла (на тобі кровинки нема),
ти вся зчорніла» і т. ін. Перш ніж сказати невродливій жінці «У вас такі
гарні очі!», варто сім раз подумати, чи ви не додасте таким компліментом
їй сумнівів і затаєної печалі. А можливо, взагалі краще помовчати?
По-друге, комплімент не повинен бути багатозначним: це небезпека його
двоякого тлумачення, а головне — сприйняття. Почувши від коханого на
свою адресу захоплене «Ти — наче весна», адресатка по-різному може
сприйняти навіть такі зворушливі слова: весна ж бо такою різною буває і
не завжди чарівною та приємною.
По-третє, бажано уникати незрозумілих слів (іншомовних, діалектних),
якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник (або
співрозмовниця) чи ні.
А ще комплімент має відповідати ситуації спілкування. Уявімо собі:
дружина, втомлена, повертається з роботи, а чоловік їй каже: «У тебе
такий гарний вигляд». Недоречність подібних слів очевидна.
І, насамкінець, комплімент повинен бути щирим. Зрозуміло, що комплімент
— це завжди перебільшення, але в усьому потрібна розумна міра. Штучно й
неприродно звучатимуть слова, сказані, наприклад, поганому акторові: «Ви
неперевершений!» Фальш ніколи не була окрасою спілкування і
компліментарності.
Водночас не варто скупитися на добре слово. Сказати людині приємне — це
значить вселити їй віру в себе, у власні сили. Вибираючи між більше чи
менше, не вагаючись, надаймо перевагу більшому: краще сказати людині
слова з певним авансом, ніж забути їх і взагалі промовчати.
Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку,
кажучи комплімент: навіть найкращий комплімент, повторений одній і тій
же особі вдесяте кілька днів поспіль, втрачає свою принадність. Вдалий
комплімент завжди спонукає до зворотної люб’язності: «У вас чудовий
смак» — «Ваша наука».
Стиль компліменту залежить від статі, соціального становища адресата,
від характеру взаємин із ним, від ситуації спілкування і попереднього
змісту розмови.
Вміння радіти чужим успіхам — мірило шляхетності. Якщо ви представляєте
гостям свого знайомого, чудового знавця багатьох мов, чому б не сказати:
«Андрій Пап, неперевершений знавець мов». Звичай говорити людині хороше
про неї виник і прижився не випадково: він допомагає людям спілкуватися,
жити разом, разом працювати. Коли людину підтримати, похвалити,
підкреслити щось хороше в ній, вона почуває себе впевненіше, намагається
дорівнювати уявленню, яке про неї склалося. Особливо це потрібно молодій
людині, яка не завжди буває впевненою в собі, потребує підтвердження
своїх позитивних рис і починань.
Ось тому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної
гідності, відчуття певної «собівартості», аби згодом не склався комплекс
меншовартості чи неповноцінності. Недарма ж українці кажуть: «Якщо
казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона захрюкає». І
навпаки, чуючи розумну дозу похвали змалечку («Ти — молодець!», «Ти —
розумниця!», «Ти — моя надія і втіха!»), дитина вивищується не лише
тілом, а й духом, виростає особистістю.
Не менш вагомими стануть для неї слова схвалення (якщо для цього,
звичайно, є підстави) із вуст учителів, а згодом — колег по роботі.
Втішаючи, співчуваючи чи схвалюючи когось, варто уникати займенника «я»,
надаючи перевагу «ти» або «ви»:
— Ви прекрасний майстер! Ви рідкісний фахівець! З тобою так цікаво
розмовляти! Ти сьогодні чудово виступив! Приємно бачити, як ви
посвітлішали, відпочили…
106
Таким чином ви підкреслюєте власну увагу й прихильність до
співрозмовника. Однак займенник «я» цілком можливий у структурі
компліменту, побудованого на зіставленні, що посилює міру «таланту»
адресата, як-от: «Ти — унікальна й неперевершена господиня, а я, на
жаль, не можу цим похвалитися», «У тебе — золоті руки, а мої ні до чого
путнього не придатні» (жінка — жінці). До речі, такий своєрідний
«антикомплі-мент» спонукає до обміну компліментами. Щоправда, вважають,
що жінки (і не лише українські) надто рідко «сиплють компліменти» своїм
знайомим, подругам, а тим паче суперницям.
За що хвалять найчастіше? За вчинки, за характер, за зовнішній вигляд,
одяг, зачіску (наприклад: «У тебе ангельський характер», «У вас
витончений смак», «У тебе бездоганний вигляд», «У тебе така елегантна
сукня», «Тобі так пасує нова зачіска»). Можна похвалити когось із вашої
родини чи знайомих, сказати добре слово про дітей (наприклад: «У вас
хата — райський куточок», «Галина твоя подруга? Чудова дівчина!», «А ваш
Василько — восьме чудо світу: дивовижно мудра дитина»).
Не ввічливо кидати компліменти малознайомим або незнайомим людям. Краще
зачекати, зазнайомившись ближче, чи навіть заприязнитися з ними.
Відповідь на комплімент має бути співзвучною змістові. Скористатися
можна однією із таких:
— Спасибі! Дякую за комплімент! Це вам тільки так здається (на
перебільшену похвалу). О, ні, це не про мене! Спасибі, але ви явно
перебільшуєте! Дякую, але я цього не заслуговую! Я радий це чути. Мені
приємно це почути від вас. Я це саме можу сказати про вас.
Безсумнівним розмаїттям і можливістю вияву індивідуальності вирізняються
компліменти закоханих, що моделюються на зразок загальновідомих: «Ти —
найкраща у світі», «Кращої за тебе немає у світі».
Хоча комплімент традиційно вважається привілеєм закоханих, пам’ятаймо,
що слова похвали, як бальзам, потрібні кожному. Вчімося
говорити їх, якщо хочемо зробити комусь приємне.
(918 слів, за С. Богдан)
Завдання
Варіант І
1. З якої мови запозичила українська слово «комплімент»? а) з
латинської; б) з французької; в) з грецької;
г) з німецької.
2. Коли найчастіше кажуть компліменти?
а) після привітання; б) в середині розмови;
107
ББК 75.6 7А1 М74
Автор книги — кандидат медицинских наук М. Г. Мокриева — рассказьівает о
применении фи-зических упражнений в бьіту,. приводит комплек-сьі
утренней гигиенической гимнастики .для жен-щин, мужчин й детей, а также
примеркне комп-лексьі упражнений лечебной физкультурьі при не-которьіх
хронических заболеваниях.
Рассчитана на массового читателя.
Рецензент О. К. ЗУБЕНКО
М-
60901—132 М209(04)—80
178.80.4201000000
/^\ Видавництво ^«Здоров’я», 1980
ФІЗКУЛЬТУРА — ЖИТТЄВА НЕОБХІДНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ
З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тільки- для розвитку
рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості.
Фізична культура здобула визнання як незамінний засіб розширення й
розвитку функціональних можливостей організму людей різного віку,
профілактики й лікування захворювань, досягнення довголіття.
Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь
організм у цілому через основний пусковий механізм — нервову систему.
Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння,
присідання тощо) ми одразу ж об’єктивно відмічаємо зміни функцій майже
всіх органів та систем організму. Так, поглиблюється й прискорюється
дихання, прискорюється пульс, змінюється артеріальний тиск,
активізується функція шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.
Під час виконання фізичних вправ внаслідок поглиблення дихання
збільшується життєва ємкість легенів, і організм засвоює більше кисню. А
це важливо при захворюваннях легенів і серця.
Професор А. Н. Крестовников підрахував, що у бігунів процент засвоєння
організмом кисню при невеликому прискоренні дихання збільшується майже
вдвічі. Це поліпшує харчування тканин киснем, до того ж на саму роботу
дихального апарата його витрачається менше.
У діяльності серцево-судинної системи відмічається така реакція на
фізичні вправи: трохи прискорюється пульс (на 40—50% від вихідного) і
збільшується різниця між максимальним (систолічним) і мінімальним
(діа-столічним) артеріальним тиском. Як зазначають ряд учених, таке
збільшення амплітуди артеріального тиску свідчить про збільшення
ударного об’єму серця (кількість крові, яку серце викидає за одне
скорочення). Отже, збільшується й хвилинний об’єм крові (кількість
крові, яка надходить у судини за 1 хвилину)-. Органи й
1* З
тканини одержують за одиницю часу більшу кількість збагаченої киснем
крові, що поліпшує їх харчування.
Ось чому в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією широко
застосовують лікувальну фізкультуру.
Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні
зміни і в обміні речовин. Підвищується здатність організму розщеплювати
і синтезувати глікоген, активізується функція ферментативних систем,
пеліпшується ‘функція залоз внутрішньої секреції. У людини поліпшується
апетит. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна,
секреторна та хімічна — нормалізуються. При хронічних гастритах і
колітах під впливом тривалого застосування лікувальної фізкультури
нормалізується кислотність: знижена — підвищується, а висока, навпаки,
знижується, що великою мірою залежить від методики лікувальної
фізкультури.
Жовчовидільна функція печінки та сечовидільна нирок під впливом фізичних
вправ активізується. Нині розроблені спеціальні комплекси фізичних
вправ, які допомагають поліпшити функції згаданих органів.
Як бачимо, систематичні заняття фізичною культурою благотворно впливають
на організм як здорової, так і хворої людини.
РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА
Виконання фізичних вправ одразу ж після вставання з ліжка сприяє
швидкому зникненню набряклості тканин після сну, приводить увесь
організм у діяльний стан, створює бадьорий настрій і дає заряд енергії
на цілий день. Ранкову гігієнічну гімнастику можна також використовувати
і як лікувальний засіб.
Зміст ранкової гімнастики для осіб різного віку й статі мусить бути
різним. Тут мають враховуватись біологічні й фізіологічні особливості
дітей та дорослих, чоловіків та жінок. Так, чоловікам, наприклад,
властива добре розвинена скелетна мускулатура, .у них краще розвинена
дихальна система, тому і фізичне навантаження вправ для чоловіків
повинне бути більшим. У жінок скелетна і м’язова системи слабші,
порівняно з чоловіками, тому фізичне навантаження вправ для них мусить
бути меншим. Мускулатура тазової ділянки і стегон у жінок,
навпаки, розвинена краще ніж, у чоловіків. Біологічною особливістю
жіночого організму є більш широкий розвернутий таз із широким нижнім
кільцем, тому особливе значення для них має стан м’язів тазового дна,
які утримують у правильному положенні статеві органи жінки. Крім того,
необхідно пам’ятати про особливості будови статевих органів жінки, бо
спеціальний розвиток м’язів, які беруть участь у дітонародженні, має
велике значення. Слід також враховувати зміни життєвих функцій організму
жінки в різні періоди її життя — місячні, вагітність, післяпологовий
період з годуванням дитини та клімактеричний період. Ось чому ми для
жінок подаємо окремий комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики.
Орієнтовні комплекси ранкової гігієнічної гімнастики
Длячоловіків
1. В.п. (вихідне положення) —о.с. (основна стойка), руки на поясі,
глибокі вдихи і видихи (через ніс). Повторити 2—3 рази.
2. Те саме робимо з розведенням рук в сторони і підняттям їх догори
(вдих), з поступовим зведенням до грудей і опусканням вниз (видих).
Повторити 5—6 разів.
До речі, для заняття фізичними вправами зовсім не обов’язково мати
спеціальний спортивний інвентар. При бажанні і деякій фантазії з
предметів домашнього вжитку можна скласти набір,
імпровізованих’спортивних приладів. –
“3. Візьміть рушник за кінці прямими руками так, щоб руки були .ширше
плечей і, натягаючи його, підніміть руки вперед, догори і назад за
спину, прогніться і зробіть вдих. Зворотним рухом поверніться у вихідне
положення — видих.
4. В.п.— стойка ноги нарізко, руки з рушником, догори. Не згинаючи ніг,
робіть нахили тулуба праворуч і ліворуч. Під час нахилу — видих, у
вихідне положення — вдих.
5. Візьміть гімнастичну палицю руками на ширині, плечей і тримайте її
горизонтально. Зігнувши ноги, переступіть через палицю вперед і назад
спочатку однією
2 857 ‘
5
2. В.п.— те саме. Витягнути ліву ногу назад, повернутись у вихідне
положення. Те саме — другою ногою. Повторити 4 рази кожною ногою.
3. В.п.— те саме. Витягнути ногу назад і вбік. Зробити нею 3—4 кола,
повернутись у вихідне положення. Те саме— другою ногою. Повторити 4 рази
кожною ногою.
4. В.п.— стоячи на колінах і передпліччях. Сісти на п’яти, потім
потягнутись уперед, вгору і назад, насівши на п’яти. Тулуб і голова при
цьому виконують коло. Повторити 4—6 разів.
5. В.п.— стоячи на колінах і ліктях, які поставити якомога ширше. Правим
коліном дістати лівий лікоть. Коліно ковзає по підлозі. Те саме — лівим
коліном, дістаючи правий лікоть. Повторити 3—4 рази кожною ногою.
6. В.п.— стоячи на колінах і передпліччях. Ривками пересувати
передпліччя праворуч, потім ліворуч. Коліна на місці. Повторити 3—4
рази.в кожну сторону. Закінчити заняття дихальними вправами.
Кількість повторень вправ можна поступово збільшувати, довівши до 10
разів.
Молоді жінки деякі вправи комплексу можуть виконувати з навантаженням,
наприклад, затиснувши ступнями ніг набивний м’яч (медицинбол ) вагою
0,5—1 кілограм. Це прискорює укріплення м’язів черевного преса та
тазової діафрагми. • .
ФІЗКУЛЬТУРА
В ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ
Заняття фізичною культурою в період вагітності благотворно впливають на
всі функції організму жінки. Слід мати на увазі, що у вагітних жінок
серце набуває майже горизонтального положення, оскільки плід,
розвиваючись, піднімає діафрагму; вени, особливо нижніх кінцівок,
розширюються, внаслідок застійних явищ бувають навіть набряки ніг,
кишечник здавлений. Активізуються функції залоз внутрішньої секреції
(щитовидної, гіпофі-зарної та інших), внаслідок чого змінюється обмін
речовин. Підвищується збудливість нервової системи.
Спостереження проф. С. А. Ягунова та Л. Н. Старце-вої показали, що
вагітні жінки, які займалися фізичною культурою, почувалися набагато
краще порівняно з ти-
38
ми, які фізкультурою не займались. У них поліпшувалася функція
серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, а завдяки
систематичному тренуванню м’язів, що беруть участь у родовій діяльності,
пологи у цих жінок проходили нормально, рідше виникали ускладнення в
післяпологовий період.
Професор С. А. Ягунов розробив методику лікувальної фізкультури (ЛФК),
яка широко застосовується в кабінетах ЛФК поліклінік та пологових
відділень лікарень. Методика охоплює всі періоди вагітності.
Цей комплекс вправ, дещо скорочений, можна виконувати і вдома за умови
дотримання таких методичних вказівок.
У перші 2,5 місяця вагітності не дозволяється виконувати вправи, які
різко підвищують внутрішньочеревний тиск, а саме: різкі нахили тулуба
вперед або притиснення колін до живота, стрибки та вправи з обтяженням.
Оскільки такі рухи різко підвищують внутрішньочеревний тиск, вони можуть
призвести до відслоєння слизової оболонки матки, тобто до самоаборту.
На 4-му місяці вагітності матка вже виходить з малого таза, в якому була
стиснена, у великий таз. Тепер вона вже може вільно переміщуватися
залежно від того, які рухи ми робимо. Тому від 3-го до 7-го місяця
вагітності можна сміливіше виконувати різні вправи. Але це мають бути
вправи типу так званих вільних рухів, тобто без додаткового навантаження
(набивні м’ячі, гантелі тощо).
Від 7-го місяця і до пологів загальне навантаження фізичних вправ знову
треба зменшити, оскільки в цей період у жінки можуть набрякати ноги або
й все тіло через затримку солей в організмі; судини нижніх кінцівок
нерідко здавлюються великим животом, що також призводить до набряків або
навіть до розширення вен на ногах; утруднюється дихання.
У цей період рекомендуються вправи, за своїм змістом схожі на ті, які ми
подаємо для хворих на серце. Вихідні положення для виконання вправ —
переважно на боці або сидячи. Для полегшення виконання деяких вправ
(таких, наприклад, як згинання ніг у суглобах) можна користуватися
скакалкою чи тонким рушником, складеним удвоє. їх закидають впоперек
підошви і, тримаючи за кінці руками, допомагають рухові ноги,
39
й злегка випинати задній прохід, скорочуючи та розслаблюючи м’язи
сідниць. Повторити 5—6 разів.
7. В.п.— лежачи на животі, руки перед грудьми, зігнуті в ліктях. Зігнути
і розігнути ноги в колінах. Повторити 10 разів.
8. В.п.— глибоке дихання.
Цей комплекс виконувати протягом трьох тижнів після пологів. Надалі при
задовільному самопочутті можна поступово додати вправи з вихідного
положення сидячи, а потім і стоячи. Ці вправи подані нами в розділі, де
йдеться про ЛФК при опущенні внутрішніх органів,
ГІМНАСТИКА ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ КРАСИВОЇ ПОСТАВИ
Правильна постава тіла має не лише естетичне, а й важливе фізіологічне
значення. Вона свідчить, що всі процеси в організмі проходять нормально,
Коли ж голова
ЛФКЛІСЛЯ ПОЛОГІВ
У пологових відділеннях лікарень породілля починає займатися
фізкультурою вже на другий день після пологів. Завдання ЛФК в цей період
такі: 1) поліпшення загального стану здоров’я породіллі; 2) прискорення
зворотного скорочення матки і нормалізація функцій усіх органів жінки;
3) профілактика опущення внутрішніх органів та матки; 4) боротьба з
запорами і профілактика геморою; 5) профілактика післяпологових
ускладнень (тромбофлебіти, розширення вен тощо).
У лікарні породілля займається гімнастикою протягом 7—9 днів. Заняття
слід продовжувати і після виписки з лікарні, адже черевний прес і матка
приходять до норми протягом 5—6 тижнів.
Пропонуємо комплекс вправ, розрахований на 15— 20 хвилин.
1. В.п.—лежачи на спині. Підняти руки догори — вдих; повернутись у
вихідне положення — видих. Повторити 4—5 разів.
_ 2. В.п.—те саме. Зігнути і розігнути праву, а потім ліву ногу в
колінному та кульшовому суглобах. Повторити кожною ногою 4 рази.
3. В.п.—лежачи на спині, руки підняти перед собою пальці переплетені.
Зігнути руки в ліктях, долонями до себе, потім витягнути їх уперед,
злегка піднявши голову і плечі. Повторити 5—6 разів.
ph
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
