UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємодія політики з іншими сторонами суспільного життя (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1628
Скачало275
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

Взаємодія політики

 

з іншими CТОРОНАМИ суспільного життя

 

Політика відчуває на собі вплив економіки, моралі, права, художньої

культури тощо. Але ж й вона діє на ці та інші сфери.

 

Тривалий час політика сприймалась як всезагальна універсальна форма

людської активності. Розуміння певної автономії політики дало змогу

більш чітко співвіднести політику з іншими сферами життя.

 

Це співвідношення різні мислителі оцінювали доволі неоднозначно. Деякі

бачили її як першорядну сферу людської діяльності (Моска); інші,

навпаки, розчиняли її в різних видах діяльності, заперечували можливість

її автономізації (Фрейд); декотрі розглядали її як залежну від економіки

(Маркс), права (Гоббс), моралі (Арістотель) чи релігії (теологічна

парадигма); інші - визначали її як відносно автономну рівноправну з

іншими сферу суспільного життя.

 

Існують дві крайні точки зору: одна з них детермінує політичні процеси

неполітичними факторами, інша гіперболізує самодетермінованість

політики, говорить про її непідвладність впливу інших сфер життя.

Здається, що більш об’єктивним є підхід, за яким політика та інші сфери

взаємодіють, взаємозалежать як відносно самостійні системи регулювання

соціальних процесів. Можлива перевага тих чи інших регуляторів

обумовлюється різними причинами (історична ситуація, менталітет та ін.).

 

В умовах стабільних демократій зв’язок політики з іншими сферами має

стійкий динамічний характер. Простежується тенденція до зниження ролі

методів політичного регулювання, посилення впливу моральних, релігійних

норм, методів самоорганізації в суспільстві.

 

Перехідний стан політичного режиму, який часто супроводжується кризою,

сприяє посиленню впливу факторів політичного характеру, підвищує

значення політичної волі та рівня інституалізації політичних відносин.

Особливо це виявляється в логіці дії авторитарного режиму, для якого

політика - засіб пріоритетного впливу на посилення регульованості

соціальних процесів.

 

Щодо тоталітарного режиму, то в ньому політична сваволя досягає

неосяжних розмірів. Політичні методи за суттю підміняють та девальвують

чинники іншого порядку. Навіть економічна доцільність віддає місце

ідеологічним міркуванням. Політика набуває гіпертрофованого значення,

вона проникає навіть у особисте життя громадян.

 

Тепер розглянемо конкретну взаємодію політики з деякими сферами людської

життєдіяльності.

 

Економіка має значний детермінуючий вплив на формування політичної

влади. Зокрема, девелопменський підхід (з англ. - “розвиток”) визначає,

що слабо розвинута економіка передбачає централізацію влади, посилює

авторитарні тенденції. Високий рівень економічного розвитку є важливим

фактором встановлення та збереження стабільної демократії.

 

Зарубіжні дослідники використовують таке поняття, як індекс комплексного

розвитку, в якому економічні показники посідають важливе місце. В

залежності від їх розвинутості прогнозується перспектива встановлення

стабільної демократії в тій чи іншій країні, що переживає етап

модернізації.

 

Такий дослідник, як Б.Рассел, синтезував показники

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ