UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив типу культури на характер освіти (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2664
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вплив типу культури на характер освіти

 

Освіта являє собою одну з соціальних підструктур суспільства, соціальний

інститут. Її зміст відбиває стан суспільства, перехід від одного його

стану до іншого, наприклад, нині – це перехід від індустріального

суспільства ХХ ст. до постіндустріального або інформаційного суспільства

ХХІ ст.

 

Розвиток і функціонування освіти обумовлені всіма факторами і умовами

існування суспільства: економічними, політичними, соціальними,

культурними тощо. Причому, найбільш тісним виявляється зв’язок освіти і

культури, бо вже ранні стадії становлення інституту освіти пов’язані з

культом, ритуалом. Взагалі, одним із принципів існування і розвитку

освіти є “культуродоцільність”. При цьому освіта розглядається, перш за

все, як “социальный институт с функцией… культурного воспроизводства

человека или воспроизводства культури человека в обществе [1, с.20]. Цей

принцип є виявленням продовження розвитку постулату Я.А.Коменського про

“природодоцільність” навчання, бо людина – це частина природи. Принцип

же “культуродоцільності”, імперативно сформульований ще А.Дистервегом:

“Навчай культурообразно”. Це означає навчання в контексті культури,

орієнтацію освіти на характер і цінність культури, на засвоєння її

досягнень і її “відновлення”, на прийняття соціокультурних норм і

включення людини в їх подальший розвиток [2].

 

Культура сприймається як система зразків поведінки, свідомості людей,

предметів і явищ у суспільстві, і ця система постійно відновлюється,

“відтворюється” при зміні поколінь. Красномовною в цьому плані є

метафора, що освіта і культура разом утворюють “большое дыхание,

ритмичное действие, аналогичное вдоху и выдоху”. “Для себя”, – відмічає

автор однієї з концепцій сучасної освіти В.Ф.Сидоренко, – образование –

образ культури, точнее, ее воспроизводство через образование, а “для

социума” – это его “легкие”. На “вдохе” образование “втягивает” в себя

всю культуру, обретая тем самым содержание и предмет для творческого

воспроизводства и само становясь особой формой и образом культури. На

“выдохе” культура воспроизводится, давая социуму культурную форму и

дееспособность” [3, с.86].

 

Продуктивним у методологічному плані виявляється поняття типу культури

(наприклад, архаїчної, сучасної) і положення, що саме означення типу

культури може бути співвіднесено з характером освіти, навчання. Так,

американська дослідниця культури М.Мід в ролі засадових виділяє три типи

культури, а саме: постфігуративну, кофігуративну та префігуративну [4].

Аналізуючи постфігуративну культуру (примітивні спільноти, релігійні

невеличкі товариства тощо), М.Мід підкреслює, що дорослі в них не здатні

до змін і передають нащадкам тільки чуття незмінної спадкоємності життя.

Життя дорослих стає схемою майбутнього для дітей. Такий тип культури,

згідно М.Мід, тисячоліття характеризував людські спільноти до початку

цивілізації [4, с.322-323]. В наш час прояви такого типу культури

зустрічаються в діаспорах, сектах, анклавах; в традиціях, національних

укладах. Постфігуративна культура передбачає і відповідні методи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ