UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗміст, походження та функції політики (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2524
Скачало428
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зміст, походження

 

та функції політики

 

Термін “політика” виник ще в античній Греції. Він походить від

давньогрецького слова polis (лат.), що означає місто-держава (в античній

Греції). З назвою “поліс” пов’язаний і інший термін politeia, що

дослівно означає “брати участь у політичному житті”. Отже з перших

творів, присвячених вивченню політики (трактат Арістотеля “Політика” при

дослівному перекладі також носить назву “те, що відноситься до держави”)

цей термін означав “державне життя”, “державний устрій”. За Аристотелем

політика входить до родового визначення людини. Він, визначаючи сутність

людини, називав її політичною твариною. Інший давньогрецький філософ

Платон під політикою розумів мистецтво, здатність жити разом за умов

полісу, шляхом дотримання певного комплексу правил соціального

співжиття. Отже, починаючи з давніх часів, політика - це знання і уміння

досягати розділення функцій громадян, зберігати їх спілкування і

цілісність спільності.

 

Однією з традиційних детермінантів політики є влада. Відповідно під

політикою розуміють діяльність та відносини по здійсненню влади в

суспільстві. Німецький політолог М. Вебер зазначав, що політика - це

прагнення влади, її завоювання і утримання в різних великих суспільних

колективах. За Д.Істоном, політика постає як реалізований владою

розподіл цінностей. Слід зазначити, що до кінця XIX ст. політика

пов’язувалась традиційно і переважно із державною владою, напрямками її

діяльності та формами устрою. Отже особливу увагу привертав

інституційний аспект розуміння політики. Інша позиція розгортається в XX

ст. Вона репрезентує політику як владу, не лише державну, а й пов’язану

з недержавними структурами, в яких також зосереджується влада (партії,

групи тиску, ЗМІ тощо). Значно доповнює цю позицію підхід, сформований в

другій половині XX ст. на базі політичного біхевіоризму. В цих межах

політика асоціюється з цариною діяльності політичної людини, її

інтересами, поведінкою.

 

Ще одну домінанту у визначенні політики становить виявлення її

соціального змісту. Відповідно ми можемо відокремити два напрямки.

Перший розглядає політику як об’єднання людей для досягнення загального

добробуту, як діяльність по висловленню загального інтересу. Це сфера

компромісу, консенсусу. Отже, вона визначається як спосіб соціальної

інтеграції і спілкування (комунікації). Другий напрямок, щодо визначення

соціального змісту, абсолютизує конфліктний початок політики. Відповідно

політика вбачається в забезпеченні панування одних над іншими, як вираз

боротьби. Конкретним втіленням цього підходу є диктатура одного з

класів, або ж “відстоювання дихотомії “друг-ворог”” (за К. Шмідтом),

“наші-чужі”. Політика, за цією домінантою є формою реалізації тих або

інших етичних цілей. Зрозуміло, що в цьому плані розмаїття підходів може

бути дуже широке - наприклад, зростання блага та управління у

відповідності із принципами справедливості (Платон); здійснення

раціонального мислення (Г.В.Ф.Гегель); встановлення соціального балансу

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ