UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціоналізм - як ідеологія (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3305
Скачало453
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

НАЦІОНАЛІЗМ - ЯК ІДЕОЛОГІЯ

 

Якщо ідеологія – це загальний спосіб мислення, що має основоположне

значення для політики, тоді націоналізм є ідеологією, більше того,

найпотужнішою ідеологією світу. Як спосіб мислення націоналізм у

витлумаченні історичного розвитку та в аналізі сучасної політики

зосереджує увагу на ролі нації, а також зазвичай наголошує на тому, що

визначальним критерієм класифікації людських істот є «національний

характер». Як безумовну даність націоналізм висуває тезу про те, що

кожна людина може мати лише одну національність й одне громадянство, що

є вихідним пунктом її самоідентифікації та лояльності. Це означає, що

люди мають сприймати себе насамперед як складову народу, а не якогось

вужчого, закритого чи нетривкого угруповання, а також бути готовими

пожертвувати будь-чим задля захисту і задоволення інтересів народу

незалежно від того, чого це буде коштувати з огляду на інші інтереси.

 

  Націоналізм органічно випливає з вимоги кожної нації бути

організованою в суверенну державу. Більшість дослідників беззаперечно

пов’язують його з такою вимогою. Геллнер пише: «Націоналізм – це

передовсім політичний принцип, за яким політична одиниця має збігатися з

національною одиницею... Національне почуття – це почуття гніву від

порушення цього принципу або ж почуття задоволення від його додержання.

Націоналістичний рух приводиться в дію саме такими почуттями» (р. 1). Це

означає (як визнає сам Геллнер), що кожен націоналістичний рух має бути

сепаратистським, якщо народ, котрий його породив, перебуває в межах

кордонів якоїсь більшої країни, і мусить прагнути прискіпливішого

перегляду кордонів у тому разі, якщо представники одного народу

компактно проживають на території двох або більше держав.

 

  Попри вагомість авторитету науковців, які стверджують протилежне, наша

позиція полягає в тому, що сприймати за визначальну ознаку

націоналістичного руху вимогу суверенної державності означає помилково

сприймати результат за причину. Сутність націоналістичного руху полягає

в тому, що він претендує на представлення всіх членів національної

спільноти вже тому, що вони мають спільні матеріальні і культурні

інтереси. Він закликає своїх прибічників підкорити спільні інтереси

(пов’язані з класом, релігією, партією тощо) тим інтересам, які вони

поділяють з усіма іншими членами національних спільнот. Прикладом можуть

бути ірландські націоналісти ХІХ століття, які опинилися поза політичним

розмежуванням усього Об’єднаного Королівства на лібералів і

консерваторів та відстоювали лише окремі ірландські інтереси щодо

земельної реформи, перегляду кримінального законодавства, а зрештою

запровадження автономного управління в Ірландії. З 1945 року

націоналістичні партії Квебека, Фландрії, Шотландії та Уельсу закликали

всіх представників національних спільнот вийти з лав загальнодержавних

партій і разом з іншими представниками своєї національної спільноти

шукати шляхів реалізації своїх спільних інтересів в ім’я національного

згуртування.

 

  Хоч і не всі, але більшість націоналістичних рухів такого роду мають у

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ