UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоходження тероризму (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3170
Скачало510
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Витоки тероризму”

 

Тероризм як явище, безумовно, має своєрідну привабливість – особливо

якщо розглядати його з безпечної відстані – а водночас постачає чимало

труднощів для аналізу. Ця похмура чарівність тероризму (згадаймо

шелліанське tempestuous loveliness of terror) і труднощі його

інтерпретації мають спільне коріння: раптовість, скандальність і

дивовижна жорстокість – основні складові тероризму. Війни – у тому числі

й громадянські – багато в чому мають доволі передбачуваний характер,

вони відбуваються, як кажуть, серед білого дня, і ворогуючі сторони і не

думають оповивати себе і свої дії ореолом таємниці. Навіть під час

громадянської війни вороги дотримуються тих чи інших правил, у той час

як головні ознаки тероризму – анонімність і заперечення будь-якої норми.

 

 

Тероризм завжди чинив шокуюче враження на суспільство і породжував

найсуперечливіші відгуки й оцінки. Вісімдесят років тому терорист у

масовій свідомості асоціювався із скуйовдженим чорнобородим

чужинцем-анархістом, який шпурляв бомбами праворуч і ліворуч і дивився

на світ із диявольською чи ідіотською посмішкою. Це був цілком

аморальний і фанатичний суб’єкт, лиховісний і безглуздий водночас. Хоча

Достоєвський і Джозеф Конрад і дали у своїх творах набагато глибші

образи представників цього руху, але точкою відліку для них послужив

саме такий стереотип. У наші дні цей образ, безумовно, зазнав певної

трансформації, однак не надто далеко відбіг від первісного шаблону, і

пояснення політологів і психіатрів, запрошених для консультацій,

врешті-решт не проливають світла на цю загадку. Варто зазначити, що в

усі часи і епохи терористи не відчували браку ні шанувальників, ні

довірених осіб, та й сьогодні ми знову і знову чуємо славні на адресу

новоявлених святих і великомучеників терору. Нам кажуть, що терорист –

це людина, яка не захрясла у байдужості, яка присвятила себе боротьбі за

волю і справедливість. Його зображують лагідним створінням, яке байдужа

більшість і жорстокі соціальні умови змушують зіграти роль трагічного

героя: добрим самаритянином, який підливає отрути, Франциском Ассизьким

з бомбою. Зрозуміло, такого роду канонізація сама по собі безглузда, але

водночас послідовне і беззастережне заперечення тероризму з його

нелюдськими методами виходить лише від тих, хто проповідує ідеї

непротивлення злу насильством. Як відзначив ще триста років тому

полковник Сексбі, убивство – далеко не завжди злочин, а збройний опір

переважаючим силам супротивника – у відкритому двобої й у повній

відповідності з кодексом лицарської честі – іноді свідомо приречений на

провал. Шиллер нагадував про те, що тиранія не безмежна і що доводиться

братися за зброю, коли всі інші докази виявляються вичерпаними.

Запропоноване Шиллером обґрунтування насильства як “останнього доказу”

вільних людей, які не бажають миритися із нестерпними умовами існування,

надихало не одне покоління тираноборців. Утім, на одного Вільгельма

Телля припадало чимало самозваних рятівників людства, гарячих голів,

фанатиків і безумців, які дуже своєрідно уявляли собі право особистости

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ