UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпецифіка самоідентифікації молоді в умовах перехідного суспільства (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1699
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Специфіка самоідентифікації молоді в умовах перехідного суспільства

 

Для свого самозбереження суспільство прагне наділити нове покоління

необхідними для даного суспільства навичками групового виживання,

сформувати такий механізм соціальної адаптації молоді, який би

перетворював нове покоління в органічну частину вже існуючого соціуму.

Відомі слова Е.Дюркгейма: якщо пристосувати індивіда до конкретних

соціальних умов і сформувати індивідуальний характер у відповідності з

основними рисами домінуючого соціального характеру, то людина буде діяти

з найбільшою продуктивністю, необхідною і корисною суспільству, тобто

буде сформовано “продуктивний характер”. Саме тому метою і призначенням

соціалізації є формування індивіда, який має ознаки і діє як елемент

саме цього співтовариства, який буде в змозі забезпечити збереження і

виживання себе як члена цього суспільства і суспільства як свого

другого, колективного “Я” у взаємовідносинах з іншими групами.

 

Молода людина, організуючи свою діяльність в соціальному просторі і

часі, еволюціонує разом із суспільством. Передача в процесі соціалізації

суспільного досвіду та знань не тільки уподібнює індивіда групі, що

складає інтерес останньої, а й дозволяє йому використовувати цей

символічний капітал у власних інтересах. Така подвійність відбиває

поєднання конкретних напрямків соціалізації: по-перше, формування

індивідуальністю власного зразка, з’ясування своєї ідентичності і,

по-друге, самоототожнення з оточенням – іншими людьми, групою,

ціннісними моделями. Ця подвійність достатньо умовна і зникає при

конкретному розгляді ідентифікації, проте методологічна значимість

такого виділення безумовна.

 

Існування юнацтва в суспільстві, його соціалізація передбачає виконання

певних соціальних ролей, в яких, переходячи від однієї ситуації до

іншої, воно знаходиться в процесі постійного породження і переродження

власних “Я”. Як зазначає П.Сорокін, “в нас, як в грамофоні, постійно

змінюються “душі – платівки”, зовсім відмінні одна від одної” [1,

с.108]. Знаходження в процесі соціалізації власного “Я”, як стрижня, на

який нанизуються необхідні для життя в суспільстві характеристики,

забезпечує відносно стійку єдність нашого “Я”, ступінь злагодженості між

різними ролями, і визначає “звучання платівки”. Цим стрижнем є

особистісна ідентичність, яка трактується як набір рис чи інших

індивідуальних характеристик, які відрізняються визначеною сталістю чи

наслідуванням у часі і просторі, що дозволяє відрізнити даного індивіда

від інших людей. Це набір характеристик, який робить людину подібною

самій собі і відмінною від інших [2, с.135].

 

Визначення власного “Я” – одна з важливих проблем молоді і соціалізації.

Знаходження власного “Я” відбувається в 14-16 років, в подальшому

особистісне становлення індивіда, його успішна інтеграція в суспільство

супроводжується процесом формування його соціальної ідентичності.

Соціальна ідентичність трактується в термінах групового членства,

приналежності до більшої чи меншої групи, включеності у будь-яку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ