UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуть доктрини неолібералів ФРН про соціальне ринкове господарство та зміст доктрини В.Ойкена про типологію основних форм ринкової економіки (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1395
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

1. Суть доктрини неолібералів ФРН про соціальне ринкове господарство та

зміст доктрини В.Ойкена про типологію основних форм ринкової економіки

 

Неолібералізм у Німеччині. Особливостями німецького неолібералізму є те,

що представники цієї течії не обмежуються методологією неокласиків, а

застосовують також інституціональні підходи, розроблені ще історичною

школою. Німецька неоліберальна теорія поєднує ідеї сильної держави, що

виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має на

меті свідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на

особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви,

та на неокласичні ідеї саморегулювання економіки.

 

Основоположником неоліберального напрямку німецької економічної теорії

по праву вважають Вальтера Ойкена, який у повоєнні роки заснував цілу

школу, що займалась проблемами впровадження в життя неоліберальних ідей.

Вона отримала назву фрейбурзької. До цієї школи належать такі відомі

теоретики, як А. Мюллер-Армак, Ф. Бем, А. Рюстов, швейцарський професор

Репке, Л. Ерхард та інші.

 

Фрейбурзька школа сформувалася на базі критики деяких теоретичних

положень німецької історичної школи. Ойкен уважав помилкою те, що

історична школа залишала поза увагою домінуючу роль економіки,

зосереджуючись на виховній та інституціональній функціях держави, які в

кінцевому рахунку були поставлені на службу диктатурі. Коли після війни

в країні розгорнулась дискусія щодо використання кейнсіанських методів

управління економікою, представники фрейбурзької школи виступили проти.

Вони вважали, що кейнсіанство сприятиме формуванню авторитаризму, до

якого завжди була схильна німецька нація. Методом запобігання диктатурі

представники фрейбурзької школи вважали встановлення конкурентного ладу

та обмеження втручання держави в економіку, і протиставляли як

кейнсіанству, так і ортодоксальному неокласицизму власну модель

«соціально-ринкового господарства».

 

Німецький неолібералізм часто називають «ордолібералізмом» за назвою

щорічного видання фрейбурзької школи — журналу «Ордо», заснованого 1948

р. Ойкеном і Бемом.

 

Вальтер Ойкен (1891—1950) вивчав політекономію, історію, філософію в

університетах Кіля, Бонна, Йєни. 1913 року отримує вчений ступінь

кандидата наук. З 1914р. і до закінчення першої світової війни був на

фронті. 1921 р. в Берлінському університеті здобуває ступінь доктора

наук. З цього часу основним об'єктом його дослідження стають економічні

проблеми розвитку суспільства.

 

З 1925 р. В. Ойкен є професором університету в Тюбінгені, а з 1927 p. —

у Фрейбурзі. Там він заснував економічну школу, основною ідеєю якої було

створення теорії майбутнього суспільства, побудованого на принципі

свободи та достойного людини економічного й суспільного порядку.

 

Його перу належить багато економічних праць, найвідоміші з яких

«Критичні нотатки з проблеми грошей в Німеччині» (1923), «Міжнародна

валютна проблема» (1925), «Теоретичні дослідження капіталу» (1934 і

друге, доповнене визначенням функцій політичної економії, видання —

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ