UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна і Туреччина(реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1284
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна і Туреччина

 

Туреччина є потужним субрегіональним лідером із власною системою

інтересів. За умов останніх структурних змін у посткомуністичному світі

Туреччина у своїй зовнішній політиці опрацьовує новий геополітичний

ракурс. Анкара не є вже повернутою обличчям до комуністичної загрози з

Півночі та з Балкан, а у зв'язку із арабо-ізраїльським мирним процесом

вона виступає як регіональний гравець і шукає впливову політику на більш

віддаленій периферії. Після Другої світової війни зовнішньополітичний

курс Туреччини був зорієнтований подвійно: політика розвитку індустрії

та приєднання до ЄС, а з другого боку - у зв'язку зі східною та

ісламською орієнтацією Туреччина шукає свою ідентифікацію з Середнім

Сходом та Центральною Азією. За часів "холодної війни" радянська

домінація в Центральній Азії та на Кавказі заважала турецьким зусиллям у

цьому напрямку, тоді як турецька асоціація з Ізраїлем та альянс із

Вашингтоном затьмарювали прямі відносини із Середнім Сходом. Туреччина

виконувала функцію південного флангу НАТО і слугувала опорою безпеки

США. Наслідок - політична ізоляція від Середнього Сходу, протистояння з

Північчю.

 

Особливе положення Туреччини стосовно Європи, з одного боку, стосовно

ісламського Півдня - з другого, створює особливу геополітичну

конфігурацію її національних інтересів. Європі важко сприйняти Туреччину

як її невід'ємну частину, вона сприймається як щось чужорідне. Участь

Туреччини в Північноатлантичному Альянсі є скоріше наслідком "холодної

війни" та геостратегічних уподобань США, ніж усвідомлення спільних

європейських інтересів. Тривалий конфлікт з більш "європейською"

Грецією, Кіпрська проблема, особлива позиція в Боснійській кризі, у

ставленні до курдів - все це не сприяє скорішому включенню Туреччини в

інші європейські структури.

 

Турецькі амбіції в Балканському регіоні грунтуються на переконанні, що

розпад СРСР і СФРЮ дав Туреччині унікальний шанс повернути в нових

формах свій політичний, економічний, культурний і воєнний вплив у межах

колишньої Османської імперії. Саме мусульманське населення повинно стати

одним з основних інструментів цього впливу.

 

Особливу сміливість Туреччині надає могутня підтримка з боку Сполучених

Штатів. Для турецьких аналітиків характерним є уявлення, що всі так

звані кола євразійської безпеки, які включають в себе ЦЄ, Балкани,

регіон Чорного моря, Кавказ, Східне Середземномор'я, Близький Схід і

Центральну Азію, накладаються і перетинаються саме в тому місці, де

розташована Туреччина, що з урахуванням нових умов значно підвищує її

значення як члена НАТО й імовірність переростан ня її в регіонального

лідера. При цьому явне прагнення до панування в регіоні прикривається

гуманітарною риторикою: Туреччина нібито надає допомогу "новим країнам"

у пошуку ними "справжньої ідентичності, вільної від зовнішніх чинників і

тиску".

 

Нині Туреччина збільшує флот і, зокрема, пояснюється це серйозними

проблемами в Середземному (Кіпр) і Егейському морях. Пріоритети політики

Туреччини зрозумілі: збереження стійкої і значної переваги, в тому числі

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ