UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичний аспект ядерного чинника у міжнародних відносинах.(реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось972
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Історичний аспект ядерного чинника у міжнародних відносинах на етапі

становлення нової незалежної української державності

 

Історія засвідчує, що через відсутність державної стратегії,

концептуальну безпорадність, невиразність політичної тактики

державотворення українська нація, за історію свого існування,

неодноразово оформляла та втрачала свою державність [1].

 

У 90-х роках ХХ століття вдалося відновити українську державність. Проте

і дії українських державотворців сучасності важко назвати

беззаперечними, такими, що врахували історичний досвід своїх

попередників. Такий стан речей зумовлює об’єктивну необхідність

наукового забезпечення діяльності вищого політичного керівництва України

в галузі міжнародної політики та вимагає історичного аналізу процесів

становлення, утвердження та розбудови української державності в 90-х

роках ХХ століття.

 

Досліджуючи історичні, стратегічні, військово-політичні та

міжнародно-правові аспекти ядерного роззброєння України в період

становлення, утвердження та розбудови української державності (1990-1997

роки) [2] та спостерігаючи за входженням незалежної України у світове

співтовариство [3], автор переконався у тому, що політична еліта України

проявила в своїх діях такі риси, як невміння та небажання враховувати

свій та міжнародний історичний досвід у галузі впровадження та

забезпечення державотворчих процесів в умовах визначального впливу

ядерного чинника на світову політику нестабільного міжнародного

середовища. Історично склалося так, що на момент проголошення Україною

“Декларації про державний суверенітет в межах союзної держави” (16 липня

1990 року) та декларування без’ядерних намірів, ядерна зброя залишалася

найвагомішим чинником в Ялтинсько-Потсдамській системі міжнародних

відносин (у подальшому ЯП СМВ), принципи й норми функціювання котрої

були оформлені та закріплені рішеннями відповідних конференцій у Ялті,

Сан-Франциско та Потсдамі в 1945 році [5, 355-377]. Цьому були свої

беззаперечні свідчення.

 

По-перше, місце та роль держави у світовій політиці визначалися

передусім наявністю в тієї чи іншої держави ядерної зброї.

 

По-друге, після оформлення країн третього світу в “Рух Неприєднання”

країни цього блоку відразу визнали необхідність постановки питання щодо

перегляду правил міжнародної поведінки у сфері ядерних відносин та

забезпечення військової складової національної безпеки у вигляді

національного ядерного арсеналу.

 

По-третє, завдяки небувалому зростанню рівня технологій, володіння

ядерною зброєю визначало факт володіння певною державою сучасною

військовою стратегією.

 

Незважаючи на гостроту та актуальну необхідність негайного та

раціонального вирішення проблеми ядерної зброї, ні одна із ядерних

держав не йшла на ядерне роззброєння (чи навіть обмеження ядерних

озброєнь), не будучи впевненою, що цей крок не буде одностороннім й

успадкується іншими ядерними державами (двадцять три роки знадобилося

світовому співтовариству, щоб уперше досягти певної згоди щодо ядерних

озброєнь та оформити ДНЯЗ-68 – ключовий договір із кута зору теми

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ