UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія української державності (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4801
Скачало614
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Історія української державності”

 

 

Формування давньоруської держави – Київської Русі.

 

З кінця IX ст. Руська земля стала центром, політичним і територіальним

ядром утворення єдиної держави східних слов’ян, що закріпила за собою

назву Русь. У процесі формування класового суспільства східні слов’яни

перейшли від первіснообщинного ладу до феодального, обминувши

рабовласницький.

 

Утворення Київської держави супроводжувалось формуванням феодального

права. Уже з X ст. з’являється князівське законодавство. Особливе

значення мають статути князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого,

які внесли важливі нововведення у фінансове, сімейне і кримінальне

право.

 

Законодавство у Київській Русі мало достатньо розвинену систему

цивільно-правових норм. У статтях Руської Правди йшлося про встановлення

права власності не тільки на землю й угіддя, а й на рухоме майно.

 

Розвиненим було зобов’язальне право. Відомі такі види договорів: купівля

– продаж, позика, поклажа, особисте наймання тощо. Найповніше

врегульований договір позики.

 

Спадкове право характеризується відверто класовим підходом законодавця.

Так, у бояр і дружинників спадкувати могли і сини, і дочки, а у смердів

при відсутньості синів майно вважалося виморочним і переходило до князя.

 

Сімейне право розвивалося у Київській Русі відповідно до канонічних

правил. З прийняттям християнства встановилися такі принципи сімейного

права – моногамія, утрудненість розлучення, безправність позашлюбних

дітей, суворі покарання за позашлюбні зв’язки.

 

Багато уваги приділялося кримінальному праву. За Руською Правдою,

поняття злочину трактувалось як “обида”, незалежно від того, чи було це

понесення матеріальної, фізичної або моральної шкоди. Особливо тяжким

злочином вважалося посягання на князівську владу, яке проявлялося

передусім у повстаннях. Велику увагу приділяли майновим злочинам:

крадіжкам, підпалові, пошкодженню рухомого майна.

 

Руська Правда не знала вікового обмеження криміналбної відповідальності,

не знала також поняття лсудності, але їй було відоме поняття співучасті.

Щоправда, проблема співучасті розв’язувалася просто: всі співучасники

злочину відповідали порівну, розподіл функцій між ними не передбачався.

 

Київська держава не була чітко централізована. За формою вона вважалася

ранньофеодальною монархією і грунтувалася на принципі

сюзеренітету-васалітету. Хоча київські князі були головними, але між

ними і місцевими князями укладалися міжкнязівські договори, так звані

хрестоцілувальні грамоти.

 

Очолював державу великий князь. Йому належала верховна законодавча

влада. Великий князь зосереджував і виконавчу владу. Будучи главою

адміністрації, він виконував функції воєначальника. Право спадкування

престолу, що раніше передавалося за принципом “старшинства”, було

замінено принципом “отчини”, тобто передачі старшому синові. Порядок

переходу князівської влади у спадщину не визначався жодними нормами.

 

Діяльність князя скеровувалася радою бояр. Щоправда, вона юридично не

була оформлена, але мала вплив ня князя. До ради входили наймогутніші

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ