UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПротиріччя сучасного суспільства (реферат)
Автор
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1190
Скачало236
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Протиріччя сучасного суспільства

 

Не дивлячись на те, що людство досягло великих успіхів у техніці,

науці, воно так і не навчилося уникати воєн, конфліктів на різному

ґрунті. На сьогодні націоналізм є одним з головних протиріч сучасного

суспільства.

 

Конфлікти, що виникли внаслідок боротьби за розподіл чи контроль над

матеріальними і фінансовими ресурсами, відносно легко вирішуються шляхом

завчасної мобілізації сторін, зацікавлених в їхній нейтралізації. Але

конфлікти, в основі яких лежать зіткнення цінностей та ідеологічних

норм, дуже важко нейтралізувати за допомогою переговорного процесу.

Сюди можна віднести міжконфесійну боротьбу з етнічною ворожнечею.

Подібні конфлікти часто набувають політичного (інколи й геополітичного)

змісту (між протестантами і католиками у Північній Ірландії, між шиїтами

та сунітами, арабами та ізраїльтянами тощо).

 

Після закінчення "холодної війни" етнічний та релігійний екстремізм,

забобони націоналістичної ідеології стали причинами виникнення

"конфліктів низької інтенсивності". Міжнародні організації, національні

уряди, професійні аналітики виявилися в багатьох випадках неспроможними

дати адекватну відповідь викликам сучасного націоналізму. Незважаючи на

значну кількість досліджень, присвячених етнічним конфліктам, миротворчі

міжнародні організації та окремі уряди не можуть похвалитися фактами

швидкого й ефективного врегулювання міжнаціональних конфліктів.

 

Націоналізм - багатомірне явище й дати йому формально непротирічне

визначення майже неможливо. Для ілюстрації цього твердження можна

навести такі висловлювання:

 

Націоналізм – це “головним чином принцип, згідно з яким політичне і

національне повинно бути конгуентне” (Е.Дж. Гобсбом).

 

Націоналізм – “граничний рівень лояльності до власної національності” і

“національна держава як ідеальна форма політичної організації” (С. ван

Евер).

 

“Націоналізм – політичний рух, який має дві характеристики: по-перше,

його рядові учасники проявляють граничний рівень лояльності до їхньої

власної етнічної або національної спільноти (ознаками якої є спільне

ім’я, міф спільного походження, історична пам’ять, спільна культура,

зв’язок з історичною територією або батьківщиною, певна міра загальної

солідарності); при цьому ця лояльність витісняє лояльність до інших

груп, тобто вона базується на спільному рідстві чи політичній ідеології;

по-друге, ці етнічні чи національні спільноти прагнуть до власної

незалежної держави” (А. Сміт).

 

Окрім таких наукових визначень в літературі можна зустріти чимало

надзвичайно заідеологізованих тлумачень цього поняття:

 

“Націоналізм – це ідеологія, психологія, соціальна практика, світогляд і

політика підлеглості одних націй іншим, проповідь національної

винятковості і переваги, розпалювання національної ворожнечі, недовіри і

конфліктів.” (Политология: Энциклопедический словарь/под ред. Ю.

Аверьянова. – М., 1993).

 

“Націоналізм – ідеологія і політика в національному питанні, для яких

характерні ідеї національної зверхності та національної винятковості.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ