UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРобота над словом в хорі (над орфоепією) (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1481
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Робота над словом в хорі (над орфоепією).

 

Вимова слів під час співу повинна бути не тільки ясною, але в характері

і стилі твору, і зміст літературного тексту.

 

Більшість творів для хору безпосередньо пов'язані з літературним

текстом, де музика і слово в творчій єдності розкривають художній зміст

твору. Засобами донесення літературного тексту до слухача є дикція.

Дикція (від лат. actio – вимова тексту) чітка вимова слова, які тісно

пов’язана в музиці з орфоепію – норма правильно вимови при вокальному

виконанні. Технічно вірно і правильно вироблені прийоми цих засобів

дають можливість набути чіткої і легкої вимови, що полегшує донесення до

слухача поетичного змісту твору, що виконується.

 

Працюючи над твором, диригент повинен бути впевнений, що у всіх випадках

кожне слово матиме виразну вимову і завжди правильно сприймається, що

текстова сторона не ігнорується, а перебуває на одному рівні з

вокальною. Синтез слова і музики створю додаткові труднощі для хорових

виконавців, бо від них вимагається робота над двома текстами – музичним

та літературним. В партитурах тексті завжди пишеться за правилами

граматичного правопису. Слід зазначити, що відносно практичнішого

розміщення тексту в хорових творах деякі спроби робили і

композитори-хоровики, і диригенти хору, але широко співацького

застосування вони не набули. Тим часом не можна не відзначити

доцільності та практичної корисності деяких змін в розміщенні складів з

певними порушеннями граматичних правил.

 

Диригент повинен слідкувати за дикцією, добиватись виконання хором

наступних елементарних правил:

 

Ярка вимова голосних з правильними для кожної букви положенням і рухом

рота, губ і язика.

 

Підкреслювання приголосних.

 

Вимова закінчення, і заокруглення слова.

 

(Таким чином отримуємо відкриті склади, які вокально зручні для співу).

Необхідно сказати наступне: дикційні труднощі, пов'язані з вимовою

тексту при співі обумовлені тим, що спів легко доступний на голосних, а

приголосні додаються до голосних. Проте невиразне виконання приголосних

ускладнює розуміння змісту літературного тексту. Найкраще вокальне

звучання при чіткій дикції зберігається тоді, коли приголосні звуки

відносяться до наступного складу. При цьому виникають такого роду

труднощі. В академічному співі всі голосні виконуються однотипно,

близько до літери “о” (особливого заокруглення вимагають голосні “е”,

та “с”); великої уваги вимагає одночасне виконання декілька приголосних

в кінці слів (літери “м” і “н” слід розглядати як “співочі”, “с”, і “з”

– як свистячі, необхідно потроювати вимову букви “р”, приховувати

“свистячі” та “шиплячі” приголосні (ч, ш, щ, с, з). Складність складає

виразна вимова тексту в швидких темпах.

 

Одним із важливих компонентів співу наголос. В слові може бути тільки

один наголос. Це правило зберігає свою силу і в співі. Два наголоси в

слові отримуємо через відсутність навику помягшення ненаголошеного

складу, який припадає на сильну доля тексту, або відносно довгу

тривалість; чи через невміння зняти голос, який утворений інтонаційним

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ