UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМузика (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1929
Скачало882
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

МУЗИКА.

 

З нагоди всяких свят та з інших нагод відбувалися також різні ігри й

танки. Це був давній слов'янський звичай: «Сходилися на ігрища, на танки

й на всякі бісовські пісні»,— оповідає літописець про давні народні

забави. На такі веселі сходини були призначені окремі витоптані майдани,

що також звалися ігрищами: «Ігрища втолочені, й людей велика сила, що

починають пхати один одного»,— нарікає один проповідник. А втім ігри

відбувалися й на вулицях, і вже в ті часи вулиця означає народну забаву,

так само, як повечерниця — теперішні вечорниці. Як виглядали ці ігри,

про це знаємо небагато.

 

Танки йшли під музику. «Візьміть сопілки, бубни і гуслі й ударяйте,

Ісакій буде нам танцювати»,— кличуть біси, що спокушують ченця.

 

Музичні інструменти були досить різнорідні. Передусім

згадуються бубни й труби; далі якісь роди сопілок чи флейт — сопіль і

пищаль; свиріль — інструмент, що складається з кількох сопілок; гуслі —

інструмент, подібний до арфи; невідомий з вигляду орган.

 

При дворі київського князя був різнорідний оркестр; ігумен Феодосій, як

увійшов у кімнат, де сидів князь, «побачив багатьох, що грали перед ним;

одні гусляні голоси подавали, інші музикійськими звуками голосіїли, інші

органними,— і так усі грали і веселилися, як є обичай перед князем».

 

Танок, плясання, був відомий усюди. Танцювали при різних нагодах: «на

бенкетах і на весіллях, на вечорницях, і на ігрищах, і на вулицях»,—

перелічує Кирило Турівський. З давніх часів походив також звичай

танцювати під час народних свят, приміром, під Івана Купала. «Гріх

танцювати на русаліях»,— застерігає проповідник.

 

Відколи поширилося християнство, розвинувся в Україні церковний спів, що

стояв під візантійським та болгарським впливами. Маємо свідоцтва, що на

цьому полі являлися й співаки-артисти. Так, під 1137 р. літописець

записує, що смоленським єпископом став Мануйло, «півець добрий», що

прийшов із Греції. В Перемишлі 1241 р. згадується «словутній півець

Митуса», що з гордощів не хотів служити князеві Данилові.

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ