UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтерпретація клавірних творів Й.С.Баха (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3310
Скачало448
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інтерпретація

 

клавірних творів

 

Й.С. Баха

 

Данилюк А.С Клавірна музика була розповсюджена по всій Європі XVI –

XVIII століття.

 

Вона відображала особливості національних культур різних країн. Назва

“клавір” в старовинній музиці відносилось до інструментів різного типу:

орган чембало (клавесин), клавікорд. Ці інструменти відрізнялися своєю

формою, величиною способом звуковидобування.

 

Корінні зміни між чемболо, клавікордом, з одної сторони, і органом з

другої – заключалось ще втому, що перші відносяться до структурних, а

орган до духових інструментів. Загальним для них всіх являється

наявність клавіатури. Дякуючи однаковій побудові клавіатури на них могли

грати одні і ті самі ж музиканти.

 

Філіп Емануель Бах в своїй книзі починає частину “Об исполнении”

слідуючими словами: “Предметами исполнения являются сила и слабкость

звука.”

 

Почнемо з сили звучності. На протязі багатьох століть в музиці панувала

помірна звучність, більш тихша, ніж та, яка характерна нашому часу .

 

“У клавикорда не было даже mezzo piano; блокфлейта при форсировании

звука давала непроизвольно передувания; а на барочном гобоє даже опытниє

исполнители не могли извлечь pianissimo. Таким образом, при динамическом

чтении речи шла скорее не о контрастировании, а о нюансировке…”

 

З клавішних інструментів – як уже говорилося – має слабкий, зате

ніжний звук. Доволі сильнішим інструментом був клавесин. Про регістрову

палітру клавесину точно і корисно пише Ванда Ландовська: “Ясный и точный

рисунок (сочинений Баха), свободные, смелые, а иногда внезапные обороты

не соответствуют сочности тембра нашего современного фортепиано и часто

просто не могут обойтись без клавесина с его тонкими уколами ясных

сверкающих звуков. Живописность этой музыки, ее веселые краски

светящиеся изнутри, подобно колористическим бликам старых витражей

требуют регистров клавесина с его таинственным гудением и со всем

богатством игры и звуковых комбинаций”.

 

Важлива динамічна особливість, яка характеризується виконанням

старовинної музики, - ефектека, розповсюджений на протязі декількох

століть до XVIII ст. Ехо-ефект зв’язаний не стільки з зменшенням сили

звуку, скільки з його окраскою. Велику роль при цьому відіграв

просторовий контраст.

 

Зрівнюючи між собою динамічні засоби фортепіано, з одної сторони, і

динамічні засоби клавесину і клавікорда – з другої, то ми бачимо

слідуюче:

 

фортепіано не володіє ні октавними подвоєннями клавесину, ні можливістю

створити протискладнення звучності, засобом зміни регістрів і

клавіатури;

 

з другої сторони, фортепіано володіє чуттєвою і рухливою динамікою

широкого діапазону, що не доступне ні клавесину, ні клавікорду.

 

Коли Антону Рубінштейну задали питання, в чому секрет магічного впливу

його гри на публіку, він відповів: “… я много труда потратил, чтобы

добиться пения на фортепиано.” Коментуючи це признання Генріх Нейгаус

зауважив: “Золотые слова! Они должны были бы быть выгравированы на

мраморе в каждом фортепианном классе”.

 

Змістовність і співучість! – от що являється ключем до артистичного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ