UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток і виховання (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1195
Скачало176
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Розвиток і виховання

 

Виховання — один із чинників, під впливом якого здійснюється розвиток

дитини.

 

Якщо середовище переважно стихійно впливає на розвиток людини, то

виховання завжди є цілеспрямованим, тому його результати передбачувані.

 

Як вирішальний чинник розвитку людини, виховання виконує такі функції:

організовує діяльність, в якій розвивається і формується особистість;

підбирає зміст навчання і виховання, який сприяє розвиткові й формуванню

особистості; усуває впливи, які можуть негативно позначитися на розвитку

і формуванні особистості; ізолює особистість від несприятливих для її

розвитку та формування умов, які неможливо усунути.

 

Передусім виховання спрямовується на створення умов для розвитку

успадкованих фізичних особливостей і природних задатків та набуття нових

рис і якостей, що формуються впродовж життя людини. Звісно, воно не може

змінити кольору шкіри чи конституції тіла, успадкованих особистістю, але

може зробити її фізично здоровою, витривалою, загартованою. Виховання не

може докорінно перебудувати й тип темпераменту, але здатне внести до

нього певні корективи. Вихованням, особливо самовихованням, людина

розвиває та зміцнює гальмівні процеси або збільшує силу й динамічність

нервових процесів.

 

Успадковані людиною задатки розвиваються тільки у процесі її виховання:

правильне виховання сприяє розвиткові навіть дуже слабко виражених

задатків, неправильне — гальмує його.

 

Виховання не лише визначає розвиток, а й само залежить від нього,

постійно спирається на досягнутий рівень розвитку. Проте головне його

завдання — йти попереду розвитку, просувати його й зумовлювати в ньому

новоутворення. Таку ідею висунув психолог Л. Виготський, який

обґрунтував тезу про провідну роль навчання у розвитку особистості. Суть

її в тому, що в розумовому розвитку дитини простежуються два рівні:

перший — рівень актуального розвитку як наявний рівень підготовленості

учня, що визначається тим, які завдання він може виконати самостійно;

другий, вищий рівень — «зона ближнього розвитку», — охоплює завдання,

які дитина не може виконати самостійно, але впорається з ними за

невеликої допомоги. Те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослих,

завтра робитиме самостійно. За таких умов, вважає Л. Виготський,

навчання викликає у неї інтерес до життя, пробуджує і приводить у рух

низку внутрішніх процесів розвитку. Отже, виховання формує особистість,

сприяє її розвитку, орієнтує на процеси, які ще не визріли, але

перебувають у стадії становлення.

 

Виготський Лев Семенович (1896—1934) — російський психолог, автор

культурно-історичної теорії розвитку людини, відомий теоретик

психології. Його праці мали значний вплив на розвиток суміжних з

психологією наук — дефектології, мовознавства, етнографії та ін.

 

Ефективність розвитку і формування особистості підвищується за умови, що

вона стає не лише об'єктом, а й суб'єктом виховання. Тільки ті виховні

впливи, які виражають потребу самої дитини і спираються на її

активність, цінні як виховні й забезпечують її розвиток.

 

Прикладом такого підходу до організації навчально-виховного процесу може

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ