UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро особливості навчання дітей правам людей (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось937
Скачало157
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про особливості навчання дітей правам людей

 

Як важко зробити перші кроки кожному вчителеві, який намірився навчати

дітей правам людини. Стільки думок обсідають голову, і таких

непростих... І цьому є свої причини.

 

По-перше, самому вчителеві не дуже зрозуміле поняття "права людини"

(хоча найчастіше навіть сьогодні побутує думка, що це те, про записано в

Конституції України - і не більше), бо хто й коли знайомив нас із

Загальною декларацією прав людини чи з іншими міжнародними документами в

галузі прав людини? (Я, наприклад, зберігаю як унікальний документ

газетну сторінку "Аргументов й фактов" за 1986 рік, бо вперше прочитала

повний текст Декларації, а не окремі уривки.) І що значить навчати

правам людини молодших школярів? Як ти малюкові 1-го класу поясниш права

людини?

 

Добре, що в пригоді стала брошура ООН "Викладання прав людини", де дуже

просто і наочно показано, що таке навчання (точніше - виховання)

відрізняється від нашого стандартного і може бути не лише корисним, але

й цікавим. І не так важливо для малюків засвоїти (а точніше зазубрити)

поняття "декларація", "конвенція", а набагато важливіше навчити їх

уважному ставленню один до одного, повазі тих, хто не поділяє твоїх

захоплень, навчити виходити з конфліктних ситуацій ненасильницьким

шляхом, дати можливість кожній дитині відчути свою унікальність і

неповторність, індивідуальність серед таких же індивідуумів.

 

По-друге, як виховувати оту саму гідність, коли навіть на порозі першого

класу інколи можна почути: "Закрили роти! Сядь, кому сказано! Мамі своїй

розкажеш, а в мене ти будеш мовчати, поки я не запитаю!"; а що вже

говорити про старші класи: там можна почути щось ще "крутіше" і вже не

тільки від учителя, а від "об'єкта навчання"?

 

Як бути з тією самою гідністю самому вчителеві, коли він в собі її не

може віднайти: його родині доводиться рахувати копійки, щоб вистачило на

сяку-таку їжу, а адміністрація школи настійливо "пропонує" писати заяву

"за власний рахунок" під час канікул, посилаючись на вказівки зверху?

Так, - не напишеш заяви, тебе ніхто у відпустку не відправить силоміць

(чиновники теж закони читають), але ж якщо зважишся на такий крок, щоб

не писати заяву, то потрапиш до "неблагонадійних" (бо для чиновників і

якість директора школи оцінюється дуже просто: чи всі, чи не всі вчителі

школи написали зави про відпустку за власний рахунок під час канікул), а

вже адміністрація школи знайде шляхи "приборкання неслухняного". Тож

пересічний учитель скаже собі: я не боєць, перти проти цілої державної

системи я не зможу, та й який сенс у цьому, - все одно програю, витрачу

час і нерви, а можливо й роботу, а до пенсії лишилося вже не так і

багато...

 

Пригадується фраза, сказана однією вчителькою: "Знаєте, неможливо

говорити про гідність, стоячи на колінах. Ми так звикли, що держава

регламентувала для нас усе: від того, що і як вивчати в школі, до того,

що і як думати про все на світі, включаючи навіть власні захоплення чи

уподобання. А тепер все по-іншому: під лежачий камінь вода не тектиме,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ