UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття дидактики
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3473
Скачало299
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття дидактики

 

Дидактика — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти І навчання,

виховання у процесі навчання.

 

Термін цей вживається в педагогічних працях з XVII ст. Я.-А. Коменський

у «Великій дидактиці» (1657) розробив зміст освіти, дидактичні принципи,

методи навчання, вперше обґрунтував класно-урочну форму навчання. Його

дидактична концепція зводилася до таких основних положень: 1) джерелом

пізнання є зовнішні органи чуттів; на основі чуттєвих сприймань у

процесі навчання учні пізнають явища, переходять від конкретного до

абстрактного, від простого до складного; 2) учні засвоюють знання не

пасивно, а аналізують досліджувані речі, «відкривають» невідомі для себе

явища, обговорюють, повторюють, виявляючи при цьому певну активність і

самодіяльність; 3) у процесі навчання з'ясовуються причинні зв'язки

явищ; 4) навчання повинно бути легким, приємним, викликати в учнів

бажання вчитися й водночас має забезпечувати глибокі та міцні знання; 5)

результат навчання — освічена людина, яка вміє використовувати здобуті

знання в житті, у практичній діяльності.

 

Видатні французькі просвітителі-педагоги XVIII ст. Ж.-Ж. Руссо, К.-А.

Гельвецій, Д. Дідро, А. Гольбах та інші виступали за поєднання навчання

з ремісничою працею, активізацію навчального процесу, опору на досвід та

спостереження учнів, критикуючи зубрячку та зорієнтованість на оголені

книжні знання.

 

Тогочасні прогресивні тенденції розвинув швейцарський педагог Й.-Г.

Песталоцщ. Він зробив спробу поєднати дитячу працю на фабриці з

навчанням; вимагав будувати процес навчання на основі чуттєвих

сприймань, які вчитель спрямовує відповідно до поставлених педагогічних

завдань і які стають дієвим засобом розвитку психічних здібностей. На

його думку, тільки знання, супроводжувані вміннями та навичками, дають

можливість застосовувати їх на практиці; глибокі знання можливі лише за

умови, що вони набуті в певній послідовності, систематизовані.

 

Викликає Інтерес у дидактичному плані розробка німецьким педагогом Й.

Гербартом проблеми виховуючого навчання, в процесі якого виникають різні

Інтереси учнів (емпіричний — до навколишнього світу, абстрактний — до

причин речей І явищ буття, естетичний — до прекрасного, симпатичний — до

близьких, соціальний — до всіх людей, релігійний — до проблем релігії

тощо).

 

Значний внесок у дидактику середини XIX ст. зробив видатний німецький

педагог А. Дістервег, який розглядав навчальний процес як такий, що

розвиває пізнавальні можливості учнів І сприяє формуванню в них

самостійності та Ініціативи. На його думку, здобуття учнями глибоких

знань можливе лише за умови вияву їх активності у процесі навчання.

Завдання вчителя — вміло спонукати учня до пізнання, допомагати йому

пізнавати Істину, озброївши його методами пізнання явищ, процесів,

фактів.

 

Вагому роль у розвитку дидактики XIX ст. відіграв видатний російський

педагог К. Ушинський. Процес навчання він поділяв на три логічні етапи:

1) чуттєве сприймання — вплив предметів зовнішнього світу на учня;

перетворення чуттєвого сприймання через свідомість на уявлення; 2)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ