БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
1. Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти
Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти відповідає
Міжнародній конвенції про права дитини і спрямована на реалізацію
положень Закону України “Про освіту”, Державних національних програм
“Освіта” (“Україна ХХІ століття”) та “Діти України”.
В основу Базового компонента покладено якість розвитку, вихованості та
навченості дитини перших семи років життя. Відповідно до його вимог
експертиза діяльності дошкільних освітніх закладів полягатиме у
встановленні відповідності різнобічного розвитку дитини на момент
закінчення терміну її перебування в одному з них і вступу до школи
мінімально обов’язковим вимогам.
Основними засадами створення Базового компонента дошкільної освіти
виступають:
визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного
дитинства в становленні особистості, врахування сензитивності даного
періоду для становлення первинного схематичного світогляду,
супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних
інстанцій, самосвідомості;
забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості;
інтегрований підхід до організації змісту освіти;
пріоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживання дитиною
кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішного
розвитку в наступні роки;
особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти;
забезпечення багатокомпонентності, наступності між дошкільною та
початковою загальноосвітньою підготовкою.
З огляду на це особливого значення набуває диференціація понять
“розвиток”, “виховання”, “навчання”, “освіта” на основі сучасних
наукових підходів.
Розвиток – це становлення дитини як суб’єкта життєдіяльності,
соціальної істоти, здатної ціннісно ставитися до природи, людей, що її
оточують, предметного світу, витворів мистецтва, самої себе.
Виховання – залучення дитини до системи вироблених людством цінностей,
організація умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного
ставлення до дійсності, створення фонду “хочу”.
Навчання – засвоєння дитиною знань, оволодіння уміннями й навичками,
здатність використовувати їх у житті, формування культури пізнання,
створення фонду “можу”.
Освіта – процес набуття зростаючою особистістю в ході виховання й
навчання духовного обличчя під впливом моральних цінностей, вироблених
людством і зафіксованих у культурі.
Мета дошкільної освіти – сформувати базис особистісної культури дитини
через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності як
сукупність чотирьох сфер життєдіяльності – “Природи”, “Культури”,
“Людей”, “Я”.
Основне завдання дошкільної освіти – не стільки озброїти дитину
системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні
життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим
почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є
ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості з перших років її
життя.
Зміст дошкільної освіти спрямований на збереження дитячої субкультури,
зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових
можливостей.
Відповідно до цього дошкільний заклад не є “школою для маленьких”, де
дитину вправляють у знанні математики, читанні й письмі. Він
відповідальний за процес соціального розвитку особистості, покликаний
полегшити її входження у широкий світ і розвинути внутрішні сили.
Дошкільний заклад виступає своєрідним посередником між вузьким родинним
колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він
має незабаром прилучитися.
2. Загальні положення Базового компонента дошкільної освіти
¬
&
ож умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Базовий компонент – це
мінімально достатній та необхідний дитині перших семи (шести) років
життя ступінь компетентності, необхідний для її нормального
функціонування у навколишньому середовищі. Він передбачає набір
елементарних знань, уявлень, практичних умінь та навичок, які гарантують
дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно
реагувати на явища, події, людей. Йдеться передусім про забезпечення
особистості перших років життя своєрідного мінімального освітнього ядра,
рівень засвоєння якого відображено в якісно-кількісних показниках її
діяльності та поведінки.
У контексті Базового компонента поняття “мінімальний рівень” вживається
не в розумінні найнижчий за ступенем розвитку, а як обов’язковий набір
елементарних, доступних віку складових. Отже, документ орієнтує на
досягнення дитиною нижнього вікового, а не індивідуального порогу.
Базовий компонент складено з урахування того, що засвоєння змісту
дошкільної освіти розраховано на весь період дошкільного дитинства.
Кожна вікова сходинка у цьому процесі відіграє свою особливу роль за
умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на
попередньому етапі.
Базовий компонент дошкільної освіти складається з двох частин –
інваріантної та варіантної.
Інваріантна частина визначає обов’язковий для дітей певного віку
ступінь засвоєння знань, понять, забезпечує єдність освітньо-виховного
простору України, створює необхідні умови для розвитку, виховання і
навчання дітей незалежно від місця та умов проживання, типу дошкільного
закладу.
Варіантна частина враховує і відображає у змісті освіти регіональні,
етносоціокультурні та індивідуальні особливості розвитку дошкільника.
3. Зміст Базового компонента дошкільної освіти
Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизований за сферами
життєдіяльності: “Природа”, “Культурна”, “Люди”, “Я сам”.
Сфера “Природа” формує елементарний природоцільний світогляд, несе
ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами,
сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття
відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у
довкіллі.
Сфера “Культура” вводить дитину у світ практичної та духовної діяльності
людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає
діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності,
вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до
надбань національної та світової культур.
Сфера “Люди” формує соціальну компетентність: навчає диференціювати
людей за ознаками віку, статі, спорідненості; поводитися в межах
дозволеної поведінки, оволодівати культурою діалогу, адекватно реагувати
на вчинки і слова інших, дотримуватись правил хорошого тону,
співпереживати і співдіяти.
Сфера “Я сам” відкриває дитині світ власного внутрішнього життя,
прагнень, думок, переживань; допомагає зіставити свої бажання з
можливостями; привертає увагу до особливостей власного фізичного,
психологічного та соціального розвитку.
Документ розраховано на науковий загал, залучений до розробки
програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти, задає стандарт
психолого-педагогічних умов розвитку, виховання та навчання дітей
дошкільного віку, ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної
компетентності педагогів, організації розвивального середовища.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
