UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиди (типи) загоювання ран (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2333
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ВИДИ (ТИПИ) ЗАГОЮВАННЯ РАН

 

Описані фази (стадії) ранового процесу притаманні загоєнню будь-якої

рани.

 

Але дещо відрізняється кількісно і якісно перебіг у рані біохімічних та

морфологічних процесів при загоюванні ран різаних, з тісно замкнутими

краями, насамперед операційних (зашитих), і ран зяючих, особливо

забито-рваних чи з дефектом тканин (шкіри).

 

Якщо перші — різані, з замкнутими краями — гояться без нагноєння і

швидко, в середньому через тиждень, то другі — зяючі, з нагноєнням —

протягом 2—4 тиж і більше. Ці клі-нічно різні типи загоювання ран були

відомі лікарям ще в сиву давнину, а в XIII ст. були науково

сформульовані їх характеристики. Бруно Лангобурго запропонував термін —

загоювання первинним (per primam intentionem) та вторинним (per secundam

intentionem) натягом.

 

У разі загоювання первинним натягом запальний процес у рані проявляється

слабко: набряк тканин незначний, почервоніння не буває, ексудат, якщо і

є, то короткочасно і має серозний характер, між краями рани малопомітний

шар фібрину, який практично закриває доступ у рану мікрофлори і уже

через добу перетворюється на епітеліальне покриття. В глибоких відділах

рани грануляційної тканини утворюється (мал. 54) дуже мало і вона дуже

відрізняється від звичайної грануляційної, капіляри в ній утворюються

шляхом зустрічного надходження з країв рани через фібринні щілини, без

утворення сліпих петельок. Міцність рани на розрив розвивається швидше і

досягає максимуму раніше, ніж у разі загоєння вторинним натягом. Рана

гоїться через 5—10 діб. Рубець малопомітний (особливо коли його вісь

збігається з вісями скорочувальних елементів шкіри), відновлення тканини

в анатомічному і функціональному відношенні практично повне, хоча за

архітектурою рубець епітелію відрізняється від нормального відсутністю в

ньому потових залоз та волосяних цибулин.

 

Загоєння рани первинним натягом відбувається за умови тісного змикання

рівних малоушкоджених країв рани, мінімальної кількості в рані мертвих

тканин, відсутності чи незначної кількості в ній мікробів, відсутності в

рані сторонніх тіл, згустків крові (гематоми), якщо не триває кровотеча.

Вирішальним, однак, є тісне змикання країв рани. Без цього, тобто у разі

зяяння рани, вона не може загоїтися первинним натягом. Первинним натягом

звичайно гояться операційні та багато різаних ран. Велике значення для

реалізації загоєння первинним натягом мають і загальні умови. У разі

порушення загального стану людини (цукровий діабет, гіповітамінози,

анемія та гіпопротеїнемія, порушення імунної системи, іннервації ділянки

локалізації рани; наявність інфекційного захворювання), а також дії

деяких місцевих негативних чинників, наприклад, забруднення мікрофлорою

рани, надмірне стягування її швами, загоєння первинним натягом може не

відбутись. У особливих випадках рани можуть навіть зовсім не загоїтися,

перетворюючись на хронічні виразки.

 

Вторинним натягом загоюються всі, незалежно від походження, зяючі рани.

Це насамперед рани з великою кількістю в них мікрофлори та некротичних

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ