UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив харчування (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1410
Скачало282
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему

 

“Жири і мила”

 

 

Жири

 

Жири в природі. Фізичні властивості. Жири дуже поширені в природі. Разом

з вуглеводнями й білками вони входять до складу всіх рослинних і

тваринних організмів і становлять одну з основних частин нашої їжі.

 

Тваринні жири, як правило,— тверді речовини. Рослинні жири найчастіше

бувають рідкими, їх називають ще оліями.

 

Усі жири легші за воду. У воді вони нерозчинні, але добре розчиняються в

багатьох органічних розчинниках (у дихлоретані, бензині та ін.).

 

Будова жирів. Будову жирів було встановлено завдяки працям французьких

хіміків Шевреля і Бертло. Нагріваючи жири з водою (в присутності лугу),

Шеврель ще на початку XIX ст. установив, що, приєднуючи воду, вони

розкладаються на гліцерин і карбонові кислоти — стеаринову, олеїнову та

ін. Бертло (1854) здійснив зворотну реакцію. Він нагрівав суміш

гліцерину з кислотами й добув речовини, аналогічні до жирів.

 

Очевидно, Шеврель здійснив реакцію гідролізу складного ефіру, а Бертло —

реакцію етерифікації, тобто синтез складного ефіру. На основі цих даних

легко прийти до висновку про будову жирів.

 

Жири — це складні ефіри трьохатомного спирту гліцерину і карбонових

кислот.

 

Найчастіше такі ефіри утворюються не з однією якоюсь кислотою, а з

різними кислотами, що можна виразити таким рівнянням:

 

Здебільшого жири утворені вищими насиченими і ненасиченими карбоновими

кислотами, головним чином пальмітиновою С15Н31—СООН, стеариновою

С17Н35—СООН, олеїновою С17Н33—СООН, лінолевою С17Н31—СООН та деякими

іншими. Меншою мірою в утворенні жирів беруть участь нижчі кислоти,

наприклад масляна С3Н7—СООН (у вершковому маслі), капронова С5Н11—СООН

та ін.

 

Цікаво, що природні жири утворені, як правило, кислотами, які мають

парне число атомів вуглецю в молекулі й нерозгалужений вуглеводневий

ланцюг.

 

Жири (яловичий, овечий), утворені переважно насиченими кислотами,

тверді. З підвищенням вмісту ненасичених кислот температура плавлення

жирів (свиняче сало, вершкове масло) знижується, вони стають більш

легкоплавкими.

 

Рідкі жири (соняшникова та інші олії) утворюються головним чином

ненасиченими кислотами.

 

Хімічні властивості. Хімічні властивості жирів визначаються належністю

їх до класу складних ефірів. Тому найхарактерніша для них реакція —

гідроліз. Реакція гідролізу жирів, як і інших складних ефірів, оборотна.

Виразимо це таким спрощеним хімічним рівнянням:

 

Які умови, на вашу думку, можуть сприяти зміщенню рівноваги в бік

утворення гліцерину й карбонової кислоти?

 

З гідролізом пов'язане перетворення жирів їжі в організмі. Під впливом

ферментів підшлункового й кишкового соку вони спочатку розщеплюються в

тонких кишках на гліцерин і кислоти. Ворсинки кишечника всмоктують ці

продукти гідролізу. У процесі обміну речовин у клітинах жири знову

гідролізуються, а потім поступово окислюються до оксиду вуглецю (IV) і

води. Ці екзотермічні реакції окислення дають організмові енергію,

необхідну для життєдіяльності.

 

Гідроліз жирів у техніці. Реакцією гідролізу в техніці добувають з жирів

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ