UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГоловний мозок (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3350
Скачало282
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

„ГОЛОВНИЙ МОЗОК”

 

План.

 

Визначення.

 

Будова.

 

Мозочок.

 

Головний мозок (еncephalon) людини є не лише субстратом психічної

діяльності, а й регулятором усіх процесів, які відбуваються в організмі.

Прогресивний розвиток головного мозку у вищих приматів, зумовлений

трудовою діяльністю й виразною мовою, дав змогу людині якісно виділитись

у тваринному світі.

 

Серед приматів абсолютна маса мозку людини є найбільшою. Велике значення

має відносна маса мозку, тобто відношення абсолютної маси мозку до маси

тіла. Відносна маса мозку найбільша в людини (винятки: дрібні співучі

птахи та деякі мавпи Нового Світу).

 

Індивідуальні коливання маси головного мозку сучасної людини, незалежно

від її обдарованості, досить значні (найчастіше 1100 — 1700 г.). У таких

межах була маса мозку І. П. Павлова (1653 г.), Д. І. Менделєєва (1571

г.) та інших великих людей. Поряд з цим маса мозку І. С. Тургенева (2012

г.), Байрона (1807 г.), І. Ф. Шіллера (1785 г.) перевищила максимальну

масу, а мозок Анатоля Франса (1017 г.) мав мінімальну масу, відому для

сучасної людини.

 

Головний мозок міститься в порожнині черепа і в цілому повторює його

форму.

 

У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо

еволюційного минулого та функціонального значення: найдавнішу — стовбур

головного мозку (truncus ensephali) (охоплює довгастий мозок, міст і

середній мозок); мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх

утворів, і передній мозок, який у процесі еволюції хребетних сформувався

найпізніше.

 

Головний мозок розсікають дві глибокі щілини: поздовжня, яка ділить

великий мозок (cerebrum) на праву й ліву півкулі (hemisphcrium cerebri),

і поперечна, яка відокремлює півкулі великого мозку від мозочка

(cerebellum).

 

У кожній півкулі розрізняють лобовий, потиличний і скроневий полюси та

верхньобічну, присередню и нижню поверхні, верхній, нижньоприсередній і

нижньобічний краї. Поверхня півкуль мас велику кількість борозен (sulci

cerebri) та зви вин (gуri cerebri).

 

Мал. Головний мозок.

 

Верхньобічна поверхня кожної півкулі відповідно до рельєфу склепіння

черепа випукла, а присередня плоска, що добре видно при розрізі

головного мозку вздовж поздовжньої щілини В глибині цієї щілини помітно

велику спайку головного мозку — мозолисте тіло (corpus callosum).

 

Нижня поверхня головного мозку нерівна і є ніби відбитком внутрішньої

основи черепа. Задня частина її - це поверхня стовбура головного мозку

(головним чином моста й довгастого мозку) передня — поверхня лобових

часток, роз ділена поздовжньою щілиною, з боків її виступають донизу і

вперед скроневі частки півкуль.

 

На нижній поверхні лобових часток помітні веретеноподібної форми нюхові

цибулини (bulbi оlfасtorii), що назад продовжуються спочатку в нюхові

шляхи, а ще далі — в нюхові трикутники Позаду кожного нюхового

трикутника визначається передня продірявлена речовина (substantia

perforata anterior), яка має багато маленьких отворів для проходження

дрібних судин у речовину мозку (це добре видно під час видалення м'якої

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ