UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеморой як проблема сучасної колопроктології(реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1661
Скачало153
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Геморой як проблема сучасної колопроктології

 

Геморой виявляють у 10-15% дорослого населення, а його питома вага серед

захворювань прямої кишки становить 42%. Широке розповсюдження цього

захворювання набуває в індустріально розвинених країнах характеру

епідемії, що призводить до ураження великої кількості людей

працездатного віку, тривалої тимчасової непрацездатності тощо. У зв’язку

з цим, геморой відносять до числа актуальних медичних та

соціально-економічних проблем. За даними провідних колопроктологічних

центрів, хірургічному лікуванню підлягають біля 30% хворих на хронічний

геморой. Такі операції посідають перше місце в структурі хірургічних

втручань будь-якого колопроктологічного відділення чи центру.

 

Історія лікування геморою нараховує понад 4 тисячі років. Термін

«геморой» зустрічається у працях Гіпократа і у перекладі з грецької

означає кровотечу, відображаючи лише найбільш яскравий прояв хвороби.

Сучасній медицині відомо, що при геморої має місце гіперплазія

кавернозної тканини анального каналу, яка виникає внаслідок порушення

кровотоку в кавернозних тільцях. Порушення мікроциркуляції обумовлене, в

основному, посиленим напливом артеріальної крові у кавернозні тільця та

ускладненим венозним відтоком.

 

На підставі клінічних даних, а також результатів патоморфологічних і

фізіологічних досліджень встановлено, що провідними у патогенезі геморою

є гемодинамічний та м’язово-дистрофічний фактори. В основі першого

лежить дисфункція судин, яка призводить до посиленого притоку

артеріальної крові та зменшення відтоку по кавернозним венам, що

спричиняє збільшення кавернозних тілець та формування гемороїдальних

вузлів. Другим фактором є розвиток дистрофічних процесів у повздовжньому

м’язовому шарі стінки прямої кишки та зв’язці Паркса, яка розташована у

міжсфінктерному просторі. Ці структури утворюють фіброзно-м’язовий

каркас внутрішніх гемороїдальних вузлів та утримують їх в анальному

каналі.

 

Під дією несприятливих факторів (фізичні навантаження, гіпертонічна

хвороба, вагітність та інші) відбувається збільшення гемороїдальних

вузлів, їх зміщення у дистальному напрямку, і в кінцевому результаті,

випадіння з анального каналу.

 

Таким чином, геморой — це переважно судинна патологія анального каналу,

зокрема нормальних кавернозних утворень підслизового шару його слизової

оболонки. Дуже важливим для розуміння патогенезу та методів лікування

геморою є те, що у функціональному відношенні кавернозні структури

термінального відділу прямої кишки є своєрідним гідравлічним механізмом:

заповнюючись кров’ю і збільшуючись у розмірах, вони стискають складки

слизової оболонки та герметизують анальний отвір. Фактично, кавернозні

структури, збільшуючись у розмірах за рахунок кровонаповнення,

забезпечують «дозакриття» отвору прямої кишки, крім тонічного скорочення

внутрішнього сфінктера. Враховуючи те, що скупчення найбільш

функціонально активної кавернозної тканини локалізуються в проекції 3, 7

та 11 годин за циферблатом, саме в цих ділянках відбувається її

гіперплазія та утворення гемороїдальних вузлів.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ