UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідкриті пошкодження. Рани (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6907
Скачало343
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ВІДКРИТІ ПОШКОДЖЕННЯ. РАНИ

 

Велика група відкритих пошкоджень, головною рисою яких є порушення

цілості загального покриву — шкіри та зовнішніх слизових оболонок,

об'єднує в собі насамперед рани, а також термічні і електричні

пошкодження, мікротравми (екскоріації, садна, уколи), укуси змій та

ужалення комах, відкриті переломи тощо.

 

Клінічна значущість пошкоджень цього типу визначається передусім двома

обставинами. По-перше, це пов'язано з ризиком їх для життя потерпілих

унаслідок таких ускладнень, як масивні кровотечі та інфекції. По-друге,

рана — це неминучий елемент усіх хірургічних лікувальних втручань, що

складають основу сучасної хірургії з вищезазначеними можливими

ускладненнями і загрозою для пацієнта. Тому проблему рани вважають

однією з головних у хірургії, а кваліфікацію хірурга великою мірою

визначає його вміння лікувати рани, запобігати усіляким їх ускладненням.

 

РАНИ

 

Визначення та класифікація. Рана — механічне раптове пошкодження шкіри

або зовнішньої слизової оболонки тіла (здебільшого разом із глибше

розташованими шарами тканини) з порушенням їх цілості.

 

Поранення — глибше відкрите пошкодження тканин, часто з травмуванням

органів, чи сукупність пошкоджених тканин і органів уздовж ранового

каналу (С.С. Гірголав, 1956).

 

Патогенез випадкових ран обумовлюється взаємодією енергії механічного

травмівного агента (з усіма його особливостями — розмірами, масою,

формою, напрямком дії тощо) та ана-томо-фізіологічних властивостей

(еластичності, спротиву розтягненню та стисканню) тканин, насамперед

шкіри та слизової оболонки. Шкіра здорової людини, а також сухожилки,

кістки, м'язи володіють значним опором щодо дії механічних чинників.

Значно меншою опірністю відзначається слизова оболонка, особливо

підшкірна основа. Різноманітні патологічні стани людини різко

послаблюють еластичність, міцність шкіри та інших тканин. Зокрема, дуже

знижується опірність шкіри щодо розриву при гіповітамінозі С,

гілеркорти-цизмі (хвороба та синдром Іценка— Кушінга; гіперкортицизм,

пов'язаний з використанням кортикостероїдів з лікувальною метою,

наприклад для лікування бронхіальної астми, деяких колагенозів тощо),

цукровому діабеті та інших видах порушення обміну і хворобах.

 

Що гостріший предмет (знаряддя), то легше виникає рана та обмежені-ше

пошкодження тканин він спричинює. Навпаки, тупі предмети зумовлюють рани

у разі дії з більшою силою, ніж гострі, але зона ушкодження тканин при

цьому більша.

 

За умовами виникнення рани поділяються на випадкові та зумисні. Під

останніми розуміють рани, які наносять з лікувальною метою, тобто

операційні. За наявністю чи відсутністю мікробного забруднення

(контамінації) рани ділять на асептичні, чисті та забруднені

мікрофлорою. До асептичних належать лише операційні рани, всі ж

випадкові рани мікробно забруднені. За формою рани бувають лінійні,

дірчасті (вікончасті), клаптеві, скальповані тощо, а за кількістю —

одиночні або численні (множинні). Рани можуть бути із втратою тканин та

без неї, а лише з порушенням їх цілості. Залежно від травмів-ного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ