UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВчений-інфекціоніст Д.К.Заболотний(реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1098
Скачало242
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ВЧЕНИЙ-ІНФЕКЦІОНІСТ

 

Д.К.Заболотний

 

Серед відомих вчених, які працювали над вивченням такого інфекційного

захворювання як чума працював і відомий вітчизняний вчений Данило

Кирилович Заболотний, який присвятив вивченню цієї хвороби більше 12

років ризикуючи власним життям.

 

Життя і праця Данила Кириловича були настільки значними і цікавими, що

Олексій Максимович Горький, який любив слухати його розповіді про

подорожі, одного разу сказав йому: “Дуже потрібно було б написати про

ваше життя, про учителів ваших і учнів...”

 

Починаючи свою діяльність про вивчення чуми, Д.К. Заболотний – учень

Ф.І. Мечнікова і Я.Ю. Бардах – був уже автором багатьох наукових праць в

області мікробіології і епідеміології. Такий широкий кругозір вченого

дозволив йому широко і всесторонньо підійти до вивчення незрозумілих

проблем епідеміології чуми.

 

Д.К. Заболотний – допитливий спостерігач, невпинний дослідник і великий

вчений, перш за все він зумів правильно оцінити значення соціального

фактору у виникненні і поширенні чуми.

 

Цікавлячись побутом і звичаями населення Данило Кирилович робить

надзвичайно важливі висновки із народних спостережень. Так, у звіті

російської наукової експедиції про наукову чуму в Манчтурії в 1910 –

1911 роках Заболотний писав: “Шляхом опитування вдалося встановити, що

ще задовго до спалаху епідемії на різних пограничних пунктах з

Манчтурією спостерігались вогнищеві спалахи по декілька захворювань, які

мали зв‘язок з тарбаганами. Туземне населення звикло дивитись на цих

гризунів, як на джерело інфекції захворювання чумою”. І далі: “Зараження

людини від цих гризунів відбувається частіше всього при здиранні шкіри з

тарбаганів, шляхом проникнення збудника через шкіру або занесення її на

слизову оболонку рота чи носа забрудненими руками. Можливе перенесення

збудника і за допомогою червоних вошей (бліх), які кусають і людину...”

 

Так формувалась думка вченого, який глибоко досліджував закономірності

виникнення і поширення чуми в світі і добре прислуховувався до народних

спостережень. Все це давало можливість зрозуміти і правильно пояснити

причину вогнищевості чуми.

 

Проте, треба було доказати, що гризуни є джерелом інфекції чуми в

природі, що люди заражаються чумою від гризунів. Без прямих доказів всі

праці і пошуки залишалися безплідними, а гіпотеза висунута Заболотним

виявилась побудована на піску. Заболотний натхненно продовжував шукати

факти і тільки через 12 років докази були одержані. Цікава історія цього

важливого відкриття.

 

Об‘їжджаючи степи, один з помічників Заболотного, студент Л.М. Ісаєв,

помітив тарбагана. Звичайно ляклива тварина швидко втікає і ховається в

норі, а ця ледве пересувалась, зовсім не лякалась людини, яка

приближалась. “Це хворий тарбаган, - виникнула думка у одного вченого. –

Так ведуть себе звичайно ж лише хворі чумою”. Ісаєву були добре відомі

всі ознаки, і справді, хворі чумою миші виходять з нір, не лякаються

людей, ходять як п‘яні. У людей таке спостереження завжди було грізним

передвісником чуми. Ісаєв зловив хворого тарбагана і приніс його

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ