UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальне лікування хворих з хірургічною інфекцією (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1752
Скачало407
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЗАГАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ

 

З ХІРУРГІЧНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ

 

Загальне лікування необхідне всім хворим з інфекцією, незалежно від її

виду — будь це ускладнення рани, в тому числі й післяопераційної, чи

хірургічне інфекційне захворювання, оскільки не існує суто місцевих

видів інфекції. Кожна інфекція супроводжується загальними явищами,

зумовленими інтоксикацією. Джерела інтоксикації — мікроби та їх токсини,

продукти розпаду загиблих тканин, неспецифічні продукти обміну, в тому

числі так звані середньомоле-кулярні пептиди. Загальне лікування хворих

насамперед передбачає створення оптимальних умов для реалізації своїх,

ендогенних, механізмів захисту від мікробної токсичної агресії —

інтоксикації. Хворому повинен бути забезпечений стан фізичного та

психічного спокою, мають бути усунені всілякі несприятливі подразники,

на--самперед біль. Хворому приділяють максимальну увагу, пояснюють йому

характер захворювання та окреслюють вимоги до нього, виконання яких

допоможе якнайшвидшому одужанню. Стаціонарним хворим забезпечують добрі

умови, збалансоване в якісному та кількісному відношенні харчування. Це

важлива складова і передумова загального лікування.

 

Комплекс загальних заходів лікування може бути різноманітним за складом

та призначенням. Але незалежно від цього від повинен спрямовуватися на:

1) припинення розвитку та поширення інфекції; 2) зниження й ліквідацію

інтоксикації організму; 3) активізацію захисних сил організму та

регенеративно-репара-тивних можливостей хворого; 4) корекцію порушень

функції органів та систем, спричинених інфекцією;

 

5) прискорення загоєння і ліквідацію місцевого осередку.

 

Дезінтоксикація здійснюється різними шляхами, серед яких головним є

знищення мікробів, зменшення концентрації токсинів та мікробів, їх

розведення, нейтралізація токсинів зв'язуванням їх або інактивацією і

виведення. Загальні заходи, спрямовані на гальмування розвитку, знищення

мікрофлори, припинення її поширення полягають насамперед у призначенні

антимікробних засобів резорб-тивної дії, зокрема антибіотиків та

хіміопрепаратів (ентерально чи парентеральне). Звичайно їх призначають

або при лікуванні місцевої інфекції без хірургічного втручання, або

після нього (за деяких форм інфекції). Незалежно від останнього нерідко

залишається загроза поширення патогенної мікрофлори (великий осередок

інфекції або її небезпечна локалізація, недостатня опірність організму

та ін.). Наприклад, при гематогенному остеомієліті, гнійному артриті чи

сухожильному панариції, великих флегмонах чи карбункулах, у хворих на

цукровий діабет та багатьох інших видах інфекції місцеве хірургічне

втручання доповнюється застосуванням або антибіотиків, або антимікробних

хіміопрепаратів (сульфаніламіди, фторкві-ноли, зокрема ципрофлоксацин та

його аналоги тощо). Застосування цих протимікробних засобів повинно

грунтуватись на знанні виду мікроорганізмів та їх чутливості до

препарату. Оскільки встановлення цих показників потребує тривалого часу,

а гостра інфекція потребує негайноґо лікування, в багатьох випадках

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ