UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗастосування антибіотиків у хірургії (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1125
Скачало172
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБІОТИКІВ У ХІРУРГІЇ

 

Антибіотики широко застосовуються в хірургії для лікування та

профілактики інфекції. Ефективність їх безперечна. Призначення

антибіотиків хворим з гострою та хронічною інфекцією в більшості

випадків є конче потрібним заходом. Ефективність їх залежить від

характеру інфекції та адекватності вибору режиму лікування. Загальними

правилами антибіотикотерапії є:

 

1) обгрунтування необхідності в призначенні антибіотиків;

 

2) якщо відомий збудник інфекції, треба призначати потрібні антибіотики

із найменш токсичних, доступних та дешевих, наприклад з групи

пеніцилінів при стрептококовій інфекції;

 

3) за невизначеності збудника інфекції і тяжкості перебігу останньої

спочатку треба застосовувати антибіотики широкого спектру дії:

аміноглі-козиди (гентаміцин), цефалоспорини (мефоксин, роцефін),

напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін, амоксик-лав), тієнам тощо;

якомога швидше визначити збудника інфекції та його чутливість до

антибіотиків з подальшою корекцією антибіотикотерапії у разі потреби;

 

4) суворе дотримання схеми введення антибіотика (доза, тривалість тощо);

 

5) зміна антибіотика у разі його неефективності протягом рекомендованого

інструкцією строку застосування на інший;

 

6) уникати призначення пар антибіотиків, які взаємоослаблюють дію один

одного (наприклад, левоміцетин з тетрациклінами), або діють

антагоністично (препарати групи пеніцилінів, левоміцетин), або

взаємопідсилюють свої токсичні властивості, наприклад два аміноглікозиди

(гентаміцин і кана-міцин; мономіцин чи стрептоміцин тощо);

 

7) з'ясування чутливості організму хворого до антибіотиків, насамперед з

групи пеніцилінів, перед їх призначенням (анамнестичні дані та дермальні

тести на переносність — інтрадермаль-не введення 0,1 мл розчину або за

наявності алергічної реакції в анамнезі нанести краплину на шкіру після

скарифікації чи навіть без останньої);

 

8) уникати місцевого застосування антибіотиків системного призначення;

 

9) не застосовувати антибіотики з метою лікування абсцесів, за винятком

легеневих, до хірургічного розтину їх;

 

10) не застосовувати антибіотики з метою профілактики інфекції при

чистих операціях на поверхні тіла (зашивання грижі, струмектомія,

маст-ектомія та ін.);

 

11) профілактично вводити антибіотики головним чином при операціях на

травному каналі, переважно на кишечнику, з відкриттям його порожнини,

при операціях на серці та легенях, при трансплантації органів та

ксенопротезуванні судин (за 1— 2 год перед операцією з умовою досягнення

піку їх концентрації в період виконання оперативного втручання на

органі);

 

12) застосовувати антибіотики в комбінації з іншими протимікробними

препаратами (сульфаніламіди, хіноквінолони та ін.);

 

13) залежно від характеру інфекції, її локалізації та перебігу вибирати

найдоцільніші шляхи парентерального введення антибіотиків

(внутрішньом'язо-вий, внутрішньовенний, внутрішньо-артеріальний,

ендолімфатичний, ен-долюм бальний). Ендолімфатичний шлях введення

антибіотиків при деяких формах інфекції, наприклад при перитоніті,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ