UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗмертвіння (некроз), виразки, пролежні, нориці та сторонні тіла (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1988
Скачало202
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЗМЕРТВІННЯ (НЕКРОЗ), ВИРАЗКИ, ПРОЛЕЖНІ, НОРИЦІ

 

ТА СТОРОННІ ТІЛА

 

Змертвіння, або ж некроз (necrosis — лат. мертвий) означає відмирання

ділянки тканин чи органа в живому організмі. Невеликі локальні

змертвіння тканин, звичайно зовнішніх, поверхневих, називаються

некрозом. Змертвіння великих ділянок тканин, зокрема сегментів кінцівок

чи внутрішніх органів, називається гангреною (гангрена стопи чи гомілки,

кишки, жовчного міхура, легень тощо).

 

Процес змертвіння, відмирання клітин окремих тканин, наприклад, епітелію

шкіри чи слизових оболонок, клітин крові та сполучної тканини, є

фізіологічним, тобто характерним для природного оновлення організму.

Такий процес безперервно відбувається в організмі, але непомітно чи

майже непомітно, без утворення тканинних дефектів і хворобливих проявів.

Фізіологічне оновлення тканин за рахунок відмирання старих і утворення

нових клітин називається некробіозом. До некробіозу належать також і

патологічні, зокрема, дистрофічні процеси, які мають повільний перебіг,

знижують життєздатність тканин чи органів і зрештою можуть призвести до

їх повної смерті — некрозу. Некроз тканин може виникати внаслідок дії на

них та організм в цілому численних шкідливих зовнішніх та внутрішніх

агентів (механічних, фізичних, хімічних та біологічних). Біологічні

чинники об'єднують велику групу зовнішніх та внутрішніх чинників.

Найчастішим механічним чинником некрозу є пряме ушкодження клітин та

тканин — забиття, розчавлювання, розрив та розміжчення. Механічна травма

пошкоджує оболонки та структуру тканин, руйнує (розриває) чи стискає

кровоносні та лімфатичні

 

судини, які забезпечують їх живлення та обмін і тим самим призводить

тканину в зоні ушкодження до загибелі, некрозу. Механічна травма є

частим етіологічним чинником некрозу і її патологічна (некротична) дія

має переважно складний характер. Велику кількість некрозів тканин

спричинюють термічні агенти — висока та низька температура (опіки,

відмороження). Ціла низка інших фізичних чинників, таких, як електричний

струм, рентгенові та радіоактивні промені (гамма-, альфа-, бета-,

нейтронні), займають значне місце в походженні некрозів, у тому числі і

внаслідок застосування їх з лікувальною метою.

 

Хімічні активні речовини також нерідко стають етіологічними чинниками

некрозів. Останні виникають як на поверхні тіла внаслідок дії хімічних

речовин на шкіру та слизові оболонки (хімічні опіки), так і в органах у

разі потрапляння їх усередину (некроз ниркових канальців при отруєнні

ртуттю, некроз центральних клітин печінкових часточок ртуттю тощо).

 

Біологічні агенти, патогенні мікроби та віруси спричинюють велику

кількість некрозів. Такими властивостями володіють як збудники гнійної

інфекції, так і, особливо, анаеробні клостридії, неспоротворчі анаероби

та збудники специфічної інфекції. Прикладами некрозу інфекційного

походження є карбункул і гематогенний остеомієліт, з утворенням

секвестрів, газова гангрена та бактероїдний це-люліт, фасцит і флегмона,

туберкульозні каверни та сифілітичні гумозні некрози, фузоспілярні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ