UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток медичних знань в Україні в період Середньовіччя(реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2833
Скачало371
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міністерство освіти і науки

 

Робота до диференційованого заліку

 

На тему:

 

“Розвиток медичних знань в

 

Україні в період Середньовіччя”

 

Викладач:

 

Негрич М.І.

 

Підготувала:

 

Запухляк Л.М.

 

Група 2П11

 

2001 р.

 

З ХV ст. почалася підготовка учених лікарів в Замойській академії в

місті Замості. Студенти Замойської академії об’єднувалися в землянства.

На медичному факультеті кількість студентів не перевищувала 45. При

академії був шпиталь на 40 ліжок. Замойська академія проіснувала 190

років.

 

Незважаючи на скромні можливості медичних факультетів Замостя, вони

відіграли певну позитивну роль у поширенні наукових медичних знань серед

населення. Кількість випускників цієї школи, особливо українців і

білорусів, була невелика, вони йшли на службу до феодалів, у резиденції

біскупів, осідали в великих містах, обслуговували заможні верстви

населення.

 

У 1701 р. за указом Петра І Києво-Могилянська колегія дістала титул і

право академії. Київська академія відіграла значну роль у підготовці

медичних кадрів у зв'язку з організацією шпитальних медичних шкіл. В

доповіді Комісії з нагоди нового законоуложення в 1798 році

відзначається, що протягом лише 14 років з Київської академії вступило

до медичних шкіл понад 300 осіб. Пізніше кадри для медичних шкіл

готували здебільшого колегії в Чернігові, Переяславі та Харкові. До

медичних шкіл йшли переважно найздібніші учні. З 1802 року в академії

запроваджено курс медицини.

 

В Київській академії навчалося понад тисячу учнів. При великому

гуртожитку була лікарня, в якій лікували ченці. За їхніми рецептами в

аптеках відпускали ліки. Дипломів ченці не мали, і тому на початку ХІХ

ст., за наказом лікарської управи, ректорат академії вперше запросив

дипломованого лікаря.

 

В 1377 році в міських актах Львова знаходимо відомості про заснування в

місті шпиталю для хворих і бідних. У 1550 році міським лікарем працював

доктор медицини в Іспанії Егреніус. В той час у Львові було три міські

шпиталі і два при монастирях.

 

На час переходу Львова і галицьких земель в 1773 році під владу Австрії

у місті було 25 тисяч жителів, з них 6 лікарів. Спроби відкрити у Львові

вищу медичну школу робились ще у ХVII ст. Медичний факультет у

Львівському університеті було створено тільки наприкінці ХІХ ст.

 

Архівні матеріали свідчать, що лікарні складали з хворими угоди на

лікування як на звичайну торговельну справу, брали аванси, часом з дуже

сміливими зобов’язаннями в певний строк вилікувати ту або іншу хворобу.

Плата за лікування була дуже висока, недоступна для трудового народу.

Широкі маси населення взагалі обслуговували не дипломовані лікарі, а

лікувальники – ремісники, відомі в нас, як і по інших країнах, під

назвою цирульників. Лікували вони, спираючись на віковий досвід народної

медицини. У великих містах, виконуючи за принципом докторів медицини

різні лікувальні рукодійні заходи, маючи взагалі близькі ділові стосунки

з дипломованими лікарями, цирульники поповнювали свої знання. Таке

поєднання досвіду побутової медицини з даними науки сприяло деякою мірою

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ