UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток медичних знань у Візантії(реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1453
Скачало160
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міністерство освіти і науки України

 

Коломийське медичне училище ім.І.Я.Франка

 

Робота

 

до диференційованого заліку

 

”Розвиток медичних знань у Візантії”

 

Виконала: Бортейчук Р.Дм.

 

Викладач: Негрич

 

Марія Іванівна

 

2001 р.

 

Епоха виникнення, розвитку й занепаду феодальних суспільно-економічних

відносин для переважної більшості країн Європи, частково й інших

континентів, припадає на середні віки. В той час як Західна Римська

імперія, внаслідок завоювань тевтонами, кельтам, готами, перебувала в

стані економічного і культурного занепаду, східна частина Римської

імперії – Візантія зберігала і розвивала ще протягом віків здобутки

античної культури, зокрема і в галузі наукової медицини. Лікарям-ученим

Візантії належить велика заслуга складання збірників, в яких вони крім

своїх спостережень вміщували цитати з творів багатьох античних авторів –

спеціалістів з медицини. Автором одного з найвідоміших збірників був

Орібазій з Пергами (326-403), двірський лікар імператор Юліана.

 

Орібазій уклав збірних “Синопсис” з 72 книг класичних літературних

праць, в який увійшли окремі праці Гіппократа, Герофіла, Еразістрата,

Галена. Виняткове значення збірних Орібазія має для історії хірургії.

Він наводить праці багатьох хірургів, які без цього залишалися б

невідомими для історії медицини. Серед хірургів він згадує Антіллу,

Філагрія – авторів відомих методів операції аневризм, якими користується

і сучасна хірургія.

 

З 72 книжок збірника Орібазія до нас дійшло лише 17. В них знаходимо

перший опис слинних залоз, більш докладно описано жіночі статеві органи.

Орібазій вже визнав незаперечний авторитет Галена; з нього, можна

сказати, починається галенізм.

 

Збірник Акція Амідського (VI ст. н. е.) складається з 16 книжок.

Найважливішими з наведених у збірнику є праці Архігена і Посідонія, в

яких зроблено першу спробу пов’язати нервові, психічні захворювання із

захворюванням мозку. Посідоній розрізняв передній, середній і задній

мозок. В передньому мозку він локалізував уявлення, в середньому –

розум, в задньому – пам’ять, виходячи з того, що порушення кожного з цих

видів діяльності мозку може наставати окремо, назалежно від іншого.

 

Зберігся збірник з 7 книжок Павла Егінського (VII ст. н. е.) Павло

Егінський – учень школи в Олександрії, де він з великим успіхом

продовжував лікарську діяльність і після захоплення цього міста арабами.

Його збірник класичних медичних праць з додатком власного великого

досвіду, головне в галузі хірургії, було перекладено на арабську,

пізніше на латинську мови, і він широко використовувався в медичних

школах ще в ХV-XVI ст.

 

З лікарів-учених Візантії найоригінальнішим був Олександр Тралєсський

(526-605), родом з Ефеса, лікар імператорського двору. Йому належать

праці, зібрані в 12 книгах, в них описано з багатьма новими деталями ряд

нервово-психічних захворювань, очні та кишкові захворювання. Серед

останніх найдокладніше описано кишкових паразитів. Він вважав, що лікар

повинен передусім запобігати захворюванням, з’ясовувати причини їх, на

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ