UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛікарські рослини (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5196
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

„Лікарські рослини”

 

Вероніка лікарська (Veronica оfficinals L/)

 

Російська назва — вероника лекарственная.

 

Багаторічна трав'яниста рослина з повзким пухнастим висхідним, при

основі гіллястим стеблом. Листки на стеблах звужені в короткий черешок,

обернено-яйцевидні, зубчасто-пилчасті. Багатоквіткові квітконосні грона

виростають з однієї пазухи двох супротивних листків. Квітки

блідо-блакитні з ліловим відтінком, рідше білі. Рослина терпка на смак,

свіжа — без запаху, висушена —з приємним ароматом. Цвіте у

червні-серпні. Росте в світлих лісах, серед кущів, на узліссях та

лісових галявинах, на вигонах, попід огорожами.

 

З лікувальною метою використовують рослину без кореня — квітки й листки,

їх збирають під час цвітіння. Траву зрізують ножем або сер-

 

пом на висоті 5—-10 см від землі, відкидають сторонні домішки. Сушать у

сухому, теплому, добре провітрюваному приміщенні або на горищі,

розстеляючи тонким шаром на папері чи марлі. Сушити на відкритому

повітрі (навіть у тіні) не рекомендується. Траву вероніки зберігають у

ящиках, що зсередини вистелені папером, у сухих приміщеннях із доброю

вентиляцією.

 

Трава містить глікозиди аукубін і вероніцин, групу алкалоїдів, сапоніни,

ефірні олії, гіркоти та дубильні речовини Крім того, має аскорбінову

кислоту і каротин.

 

Вероніку лікарську часто використовують у народній медицині. За її

відсутності застосовують інші види вероніки із подібними лікувальними

властивостями (вероніку дібровну, широколисту, довголисту, сиву тощо).

 

Настій трави вероніки діє полівалентне. Він сприяє відхаркуванню,

посилює апетит, стимулює діяльність залоз органів травлення. Крім того,

має протизапальні, знеболюючі, протиспазматичні, антисептичні,

антитоксичні, фунгіцидні, кровоочисні, кровоспинні та ранозагоювальні

властивості.

 

Волошка синя (Сеnturia cyanus L.)

 

Російська назва — василёк синий.

 

Однорічна трав'яниста рослина з родини кошикоцвітих. Росте серед посівів

жита й інших польових культур переважно в- середній та північній смугах

європейської частини колишнього СРСР, зокрема всюди в Україні, та в

Західному Сибіру. Волошка синя має прямостояче стебло заввишки від ЗО до

50 см. Цвіте у червні-липні.

 

З лікувальною метою використовують квітки, власне, збирають лише крайові

віночки квіток. Пора збирання—коли розпускаються квіткові кошики.

 

Збирають достиглі яскраво-сині крайові лійкоподібні квітки; спочатку

відривають цілі квіткові кошики, а потім із них висмикують віночки синіх

квіток, намагаючись не зачепити внутрішні трубчасті квітки (вміст

останніх у незначній кількості допустимий). Побляклі віночки відкидають,

а решту негайно сушать у Затемненому, добре провітрюваному приміщенні,

розсипавши віночки тонким шаром на папері або чистому рядні й часто

перетрушуючи, щоб зберегти натуральний колір.

 

Крайові квітки кошичків волошки містять глікозид центаурин, який під час

гідролізу дає центауридин і глюкозу, а також цикориїн, що при гідролізі

розкладається на цикоригенін, глюкозу і ціанін (ціанінхлорид) — барвну

речовину, яка гідролізується до ціанідинхлориду та двох молекул глюкози.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ