.

Макроелементи P, K, S, Cl, Ca, Mg. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
206 2806
Скачать документ

Міністерство охорони здоров‘я

Реферат

на тему:

“Макроелементи

P, K, S, Cl, Ca, Mg, Na, Fe”

Коломия – 2001

“Макроелементи P, K, S, Cl, Ca, Mg, Na, Fe”

Живі організми містять майже всі відомі у природі хімічні елементи, дні
з них виявлено як обов‘язкова в усіх без винятку організмх, інші –
властиві тільки окремим видам і тому трапляються рідко. У живих
організмах у найбільшій кількості присутні 4 елементи: кисень, вуглець,
водень, азот. Це так звані органічні елементи (на їхню частину припадає
майже 98% хімічного вмісту клітини). Наступну групу складають
мікроелементи – фосфор, калій, сірка, хлор, кальцій, залізо, сумарна
частка яких становить до 1,9%. Інші хімічні елементи (понад 50)
належать до мікроелементів (йод, кобальт, марганець, мідь, молібден,
цинк). Ще менше в клітині ультрамікроелементів (свинцю, брому, срібла,
золота тощо). Усі хімічні елементи, що містяться в клітині входять до
складу органічних і неорганічних сполук або перебувають у вигляді іонів.

Вміст у клітині та значення для організму макроелементів.

Елемент Вміст маси клітин, % Значення

Фосфор (Р) 0,2-1,0 Входить до складу кісток, білків, нуклеїнових кислот,
АТФ.

Калій (К) 0,15-0,4 Основний позитивно заряджений іон в організмі.

Сірка (сульфур, S) 0,15-0,2 Входить до складу білків та інших біомолекул

Хлор (Cl)

0,05-0,1 Негативно заряджений іон в організмі

Кальцій (Са) 0,04-2,0 Основний компонент кісток і черепашок, бере участь
у реалізації метаболічних процесів.

Магній (Mg) 0,02-0,03 Активує діяльність ферментів, структурний
компонент хлорофілу.

Магній (Mg) 0,02-0,03 Головний внутрішньо-клітинний позитивно заряджений
іон

Залізо (Ферум, Fe) 0,01-0,015 Входить до складу багатьох біомолекул у
тому числі гемоглобіну.

Фосфор (Р).

Входить в склад важливих біогенних сполук: нуклеотидів, нуклеїнових
кислот, фосфоліпідів, ряду вітамінів. Бере участь в різних метаболічних
процесах і відіграє важливу роль в життєдіяльності всіх живих
організмів. Вміст фосфору в крові є одним із важливих показників складу
мінерального обміну і одним із основних діагностичних при знаків ряду
захворювань і патологічних станів, таких як рахіт, спазмофілія,
гіпопаратиреоз, гіперпаратериоз, синдром Лейвуда-Олбрайта.

В тілі людини знаходиться приблизно 1% фосфору, але в переносі на суху
вагу – 2,5%. Приблизно 80-87% всього фосфору, який є в організмі людини,
знаходиться в скелеті, близько 0,2% – в крові.

В живих організмах фосфор п‘ятивалентний і входить головним чином в
склад фосфатів і в меншій степені – в склад піро- і полі фосфатів.

Велика кількість фосфору міститься в апатиті (фтор фосфаті кальцію)
зубів. Розчин фосфору в організмі входить в склад неорганічних речовин
(фосфати калію і натрію) і деяких органічних сполук.

Найціннішими джерелами легко засвоюваного фосфору є яйця (особливо
жовток), печінка, м‘ясо, молоко, сир, боби, горох.

З точки зору клінічного дослідження важливим є визначення фосфору в
крові і сечі в крові розрізняють 2 фракції фосфору: кислотно розчинний
фосфор і кислотно нерозчинний.

В медичній практиці препарати фосфору мають органічне призначення. Для
практичних цілей використовують препарати, які доставляють в організм
фосфор або полегшують його доставку. Інколи достатнім є введення в
харчовий режим продуктів з високим вмістом фосфору, наприклад риби.
Серед препаратів фосфору розповсюдженими є аденозинтрифосфорна кислота,
фітин, кальцій, гліцерофосфат. Таблетки: “Фітоферролактол”,
“Церебро-лецітин”, “Ліпоцеребрин”.

Препарати фосфору в малих дозах посилюють ріст і розвиток кісткової
тканини, стимулюють кровообіг, гальмують окисні процеси, беруть участь в
обміні речовин.

Калій (К).

Відноситься до основних внутрішньо-клітинних катіонів, бере участь у
ряді життєво важливих процесів. Деякі сполуки калію використовують в
хімікофармакологічниій промисловості і в медицині. Солі калію широко
використовують в вигляді добрив. В організмі людини вміст калію
становить 160-250г. Він міняється в залежності від віку, статі. В
великих кількостях калій знаходиться в рослинних продуктах, особливо в
абрикосах, персиках, апельсинах, бананах, ананасах, картоплі, помідорах,
капусті, моркві.

Як препарати каляю в медицині використовуються органічні (калій ацетат,
калій аспоролінат, калій оротат) і неорганічні (калій хлорид), солі
калію.

Вони підтримують водний баланс, розподіл води, соматичний тиск,
кислотно-лужну рівновагу, збудливість м‘язевої і нервової тканин.

Сірка (сульфур, S).

Відноситься до біогенних органічних елементів, постійно входить в склад
живих організмів і відіграє важливу роль в обміні речовин. В медицині
сірка використовується як лікарський препарат, а в сільському
господарстві – для боротьби з шкідниками і хворобами рослин. У людин і
тварин особливо багато сірки міститься в кератині волосся, і шерсті, в
тканинах нервової системи, хрящах, кістках.

В організмі людини сірка поступає з їжею. В процесі обміну речовин вона
переходить в більш оскислену форму, кінцевими продуктами цього процесу є
сульфати, які в печінці знезаражують токсичні продукти метаболізму –
феноли. Із організму сірка виводиться з сечею і калом.

До препаратів, які використовуються в медичній практиці відносять
лікарські засоби, які містять елементарну сірку, яка сама по собі в
фармакологічному відношенні практично неактивна. Однак при взаємодії
елементарної сірки з деякими органічними речовинами в організмі
утворюються сполуки, які володіють фармакологічним ефектом.

В якості препаратів сірки використовують очищену і осаджену сірку. Для
зовнішнього вживання випускають очищену сірку, наприклад
сірко-карталанна, пасту сірко-цинко-карталонну.

Хлор (Cl).

Іони хлору беруть участь у регуляції водно сольового обміну в організмі,
відіграє важливу роль в процесі транспорту іонів через біологічні
мембрани і в утворенні біоелектричних потенціалів.

Газоподібний хлор або хімічні сполуки, які містять хлор в активній
формі, використовують для беззараження питної води. Сам хлор і
багатохлоровмісні сполуки токсичні. Добова потреба людини в іонах хлору
становить приблизно 215 ммоль. Основним джерелом постування хлору з іжею
є харчова сіль. Виділення хлору. Виділення хлору з організму
відбувається з сечею і потом.

В медичній практиці препарати хлору використовують як дезинфікуючі і
антисептичні засоби. В якості таких засобів використовується
хлороактивні сполуки і хлоровмісні: хлорну воду, гіпохлориди калію,
літію, хлоропрохідні ізоціанорової кислоти і її солі. В якості
антисептиків використовують антиформін, алоромін Б, пантоцид, хлорне
вапно.

Кальцій (Са).

Володіє високою біологічною активністю, є основним структурним
компонентом кісток скелета і зубів тварин і людини, а також важливим
компонентом системи згортання крові.

Кальцій є незмінним елементом в харчуванні людини. Сполуки кальцію
укріплюють захисні сили організму і підвищують йогоо стійкість до
зовнішніх факторів і інфекцій.

Вміст кальцію в організмі дорослої людини становить близько 20г на 1 кг
ваги людини. Основна частка знаходиться в кістковій і хрящовій тканинах
і в зубах. При гострій його недостатності (тетанія, спазмофілія)
препарати кальцію використовують в комбінації з ПТГ, при хронічній
недостатності кальцію (рахіт, остеоміляція) – з вітаміном Д.

Недостатність може виникнути при великому його розході (ріст, лактація,
вагітність), а також при харчовому розладі з недостатньою кількістю
кальцію (картопля, хліб, м‘ясо). В цих умовах препарати кальцію
приймаються профілактично або додаються в харчові продукти. В зв‘язку з
цим, що кальцій бере участь в обміні речовин в кістковій тканині і
зубах, його приймають для покращення зрощення переломів, профілактики
карієсу.

Кальцій хлорид, кальцій глюконат, кальцій лактат, кальцій гліцерофосфат.

Магній (Mg).

Магній є одним із важливих біоелементів, служить активатором багатьох
ферментативних процесів (регулює реакції фосфорного обміну, гліколізу,
багато етапів синтезу білків, жирних кислот і ліпідів, синтез і розпад
нуклеїнових кислот); потрібний для нормального функціонування нервової і
м‘язевої тканин. Сполуки магнію, а особливо його солі, використовуються
в медицині у вигляді лікарських препаратів.

В організмі здорової людини міститься близько 20 г магнію. Половина
знаходиться в кістках, 1/3 – в м‘язах, решта – в біологічних рідинах,
особливо в крові.

Добова потреба магнію становить приблизно 300 мг і повністю
задовольняється за рахунок продуктів харчування.

В залежності від розчинності в воді лікарські препарати магнію ділять на
2 групи: добре розчинні (магній сульфат, магній тіосульфат, магній
аскорбінат) і практично нерозчинні (магній карбонат, магній трисилікат).

На ЦНС препарати магнію добре розчинної групи діють пригнічено,
викликаючи снодійний, наркотичний і протисудорожний ефект. На
серцево-судинну систему препарати магію викликають гіпотензійний ефект.
Також зменшують протиударний і хвилинний об‘єм серця, пригнічують
дихання, знижують тонус скелетної мускулатури. Ці ефекти проявляються
при парантеральному введенні.

Препарати магнію практично нерозчинні в воді призначаються в основному
для прийому в середину. Токсична дія препаратів проявляється
пригніченням ЦНС і дихання, зниженням АТ і тонуса скелетної мускулатури.

Натрій (Na).

Один із основних катіонів живих організмів, необхідних для здійснення
життєво важливих функцій. Натрій відіграє важливу роль в іонному балансі
внутрішнього середовища живого організму. Впливає на стан м‘язевої і
серцево-судинної систем. В тілі людини знаходиться у всіх тканинах, в
основному в іонізованих формах. В медицині використовують хлорид натрію,
натрію гідрокарбонат.

Залізо (Ферум, Fe).

Входить в склад дихальних пігментів, бере участь в переносі кисню до
тканин в організмі тварин і людини, стимулює функцію кровотворних
органів. В якості лікарського засобу приймається при анемічних і деяких
інших патологічних станах.

Організм дорослої людини містить в середньому 4-5 г феруму, з них
близько 70% знаходиться в складі гемоглобіну. Залізо, існуюче в плазмі
крові, є транспортною формою заліза, яке зв‘язане з білком трансферином.
Вміст заліза в плазмі крові підпорядкований добовим коливанням – він
знижується в другій половині дня, обмін заліза в організмі багато в чому
залежить від нормального функціонування печінки. Покази до приймання
заліза є залізодефіцитні анемії різної етиології (анемії від крововтрат,
хлороз, анемії вагітних), які проходять з пониженим вмістом заліза в
крові, а також стан латентного безсимптомного дефіциту заліза
зустрічається у 20-30% практично здорових жінок.

Препарати заліза можуть бути рекомендовані при довгому внутрішньо
судинному гемолізі, супроводжуючому постійною втратою заліза, яке
виводиться з сечею, при захворюваннях системи крові, складних кровотеч,
з розвитком вторинної недостатності заліза.

Основними джерелами заліза в харчових продуктах є продукти тваринного
походження (м‘ясо, риба, печінка). Серед препаратів заліза найбільше
застосування отримали: залізо гліцерофосфат, залізо лактат, ферітал,
заліза закисного сульфат, таблетки “Гемостимулін”.

Література.

Загальна біологія.

М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Верес, П.І. Балан. Фармакологія.

В.П. Западню, М.О. Гарбарець. Медична енциклопедія.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020