UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравила і прийоми загартування (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1884
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міністерство освіти і науки України

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Правила і прийоми загартування”

 

Коломия

 

2001

 

План.

 

Етюд про адаптацію.

 

Людина серед криги.

 

Правила загартування.

 

1. Етюд про адаптацію

 

Я готувався писати про загартовування як форму адаптації, пристосування

людини до умов середовища, яке змінюється. Зимове плавання — найвища

форма загартовування. Звідси, як мені здається, можна найбільш зримо і

чітко простежити всі стани процесу.

 

Мені сказали: «У неділю секція зимового плавання Ленінського району

виїжджає на Клязьму. Будуть «проводи зими». Рано-вранці я влаштувався в

автобусі, вже битком набитому «моржами». Хлопці, дівчата, але в

основному — народ статечний, сімейний, з дружинами й дітьми. Звичайний

московський пікнік, недільна вилазка за місто.

 

Сусідом моїм виявився 30-літній фізик з досить поширеним нині

захопленням — він вивчає різні нестандартні методи оздоровлення. Сам він

цілком здоровий, так що його захоплення не має суто прагматичного

характеру. Він говорить про лікувальне голодування і сипле іменами

Брегга, Шелтона, де Фріза, Сінклера, згадує інших — Ніколаєва,

Лешковцева, Бородіна...

 

Він займався марафонським бігом, атлетичною гімнастикою і аутогенним

тренуванням, дихав за Бутейком і Дуримановим, пробував скипидарні ванни

Залманова і сироїдіння, знайомий з голковколюванням і гіпербарічною

окси-генацією, вивчав мумійо, обліпиху, жень-шень і прополіс, слухав

лекції з парапсихології, телепатії та тібетської медицини, а тепер

плаває з «моржами».

 

З такими людьми розмовляти цікаво. Вони пишуть докладні листи, приходять

в редакцію, делікатно чекають, аж поки співрозмовник закінчить термінові

справи. У них повно найнесподіваніших ідей, вони милі і ненав'язливі.

Часом їх називають «народним ополченням науки». Трапляються, правда, й

такі, чиє захоплення переходить межі реальності. Був, пам'ятаю, дивак,

який математично обгрунтував можливість... бігати по воді: треба лише

бігти так швидко, щоб не встигнути зруйнувати плівку поверхового натягу.

 

Мій супутник на зимове плавання дивиться очима дослідника-аматора і

намагається порівнювати можливості пристосування людини - «моржа» і

моржа справжнього.

 

— Однобенус розмарус,— уточнює він латинську назву виду і продовжує: —

Моржу добре: він важить тонну і вкритий товстенним шаром жиру, який

прекрасно захищає від морозу і таким чином надійно зберігає постійну

температуру тіла. Людина такого захисту не має. Людина, яка пливе серед

крижин, нагадує мені моржа, з якого зняли шкуру разом із жировим

прошарком. Я вважаю це протиприродним, хоча й сам плаваю взимку, до того

ж, як. бачите, роблю це із задоволенням.

 

Дійсно, ми далеко не ідеально пристосовані до навколишнього середовища.

Причому це властивість не лише сучасної людини, а й далеких наших

предків. «Людину захопило сьогодення на певній стадії її еволюції, при

безлічі всіляких недоліків, недорозвинень і пережитків. Вона ніби

вихоплена з лабораторії природи в самий розгар процесу свого формування

недоробленою і незавершеною»,— писав Вікентій Вікентійович Вересаєв. Що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ